Київський державний академічний театр ляльок (Київ)

Київський державний академічний театр ляльок був відкритий 27 жовтня 1927, як філія Київського театру для дітей імені І.Франка. Ініціатива відкриття належала народному артисту України Олександру Соломарському та Ірині Дєєвій. У 1929 році колектив театру став самостійним. Майже всю свою історію театр не мав своєї будівлі. Спочатку у 1928-1936 роках він розміщувався в приміщенні кінотеатру «Роте фане» потім у 1936-1941 роках в приміщенні Національної філармонії України (тоді міський Палаці піонерів). У воєнні роки 1941-1945 не працював. Після війни театр діяв у будинку кенаси (молитовний будинок) і з 1955 року по 1997 рік в приміщенні Синагоги Бродського.

З 1997 року по 2005 рік театр не мав постійної будівлі і свої вистави давав в різних місцях. Коли на це звернула увагу міська влада, було вирішено збудувати спеціальну будівлю для театру. Будівництво почалось у 2004 році і 19 грудня 2005 року відбулося урочисте відкриття. Архітектором проекту став Віталій Юдін, саме йому належить ідея зробити театр у формі казкового палацу. Біля нього знаходиться фонтан та бронзові скульптури казкових персонажів Котигорошко, Папа Карло, П’єро, Мальвіна і Артемон.

Київський державний академічний театр ляльок найстаріший ляльковий театр України. За всю свою майже столітню історію неодноразово отримував різні відзнаки та нагороди. Вважається одним з найпрестижніших лялькових театрів Європи. Більша частина репертуару розрахована на дітей та для сімейного перегляду, але є також і вистави для дорослих.