Пам’ятники Києва

Усього на території Києва розташовується декілька сотень пам’ятників, котрі здебільшого присвячені видатним особам та різноманітним історичним подіям. Одразу попередимо, що ми не маємо на меті показати вам прямо всі пам’ятники столиці, але будемо намагатися показати якомога більше. Точно не будемо публікувати різних проросійських чортів, якусь беззмістовну радянщину чи звичайні однотипні меморіальні дошки, хрести тощо, яких у Києві нескінченна кількість.

Практично всі найбільш значущі пам’ятники стоять у центральній частині Києва. Наприклад, там ми можемо побачити пам’ятник Магдебурзькому праву (найстаріший пам’ятник Києва), пам’ятник Володимиру Великому, монумент Батьківщина-Мати (найвищий пам’ятник Європи), пам’ятник Княгині Ользі, пам’ятник Богданові Хмельницькому, пам’ятник Тарасові Шевченку і т. ін. Якщо ви киянин ви їх точно всі бачили, а якщо ні, то наполегливо рекомендуємо з ними ознайомитися.

Загалом чимало цікавих пам’ятників можна зустріти в будь-якому районі міста. Також потрібно врахувати величезну кількість всеможливих паркових скульптур. Дуже багато пам’ятників на території КПІ, що здебільшого присвячені науковцям. Проте, найбільша їх концентрація на території МАУП, там справжній музей просто неба, де встановлені пам’ятники від Зевса, Платона, Піфагора та Ісуса до Івана Франка, Лесі Українки й так далі.

Увага стаття ще не повна й перебуває в процесі оновлення.

1. Пам’ятник князю Святославу Ігоровичу

Пам’ятник князю Святославу Ігоровичу встановлений у 2003 році на території Міжрегіональної академії управління персоналом (МАУП). Автори роботи – скульптори Олесь Сидорук та Борис Крилов.

Святослав Ігорович або Святослав Хоробрий (нар. 935/942 – пом. 972) – Великий князь київський у 945 – 972-х роках. Син князя Ігоря Старого (Ігор Рюрикович) та княгині Ольги. З 945 по 964 рік управлінням Київської Русі займалася його мати, була регентом (людина яка тимчасово править замість монарха) малолітнього князя. Святослав вів активну зовнішню політику та прославився як полководець. Перший київський князь про існування якого, так як і про Ольгу, зазначають різні джерела, включно з іноземними. Наприклад, про існування князя Ігоря Старого, правителя Київської Русі в 912 – 945-х роках, відомо лише з «Повісті временних літ».

Ще один пам’ятник князю Святославу можна побачити в селі Старі Петрівці, що неподалік Вишгорода.

  • Дата спорудження – 2003 рік
  • Скульптори – Олесь Сидорук, Борис Крилов
  • Адреса – Київ, Голосіївський район, вул. Фрометівська
  • Станція метро – Деміївська (відстань ≈600 м)

2. Пам’ятник Миколі Святоші

Пам’ятник Миколі Святоші встановлений 17 лютого 2006 року, поряд із будівлею Святошинської райради. Автори роботи – архітектор Андрій Барінов та скульптор Євген Дерев’янко.

Микола Святоша (справжнє ім’я – Святослав Давидович; 1080 – 14 жовтня 1143) – луцький князь, син чернігівського князя Давида Святославича, каналізований святий. У 1097 році був вигнаний Давидом Ігоровичем із Луцька. 17 лютого 1106/1107 року прийняв постриг, узяв ім’я Микола та провів 36 років у Києво-Печерському монастирі, ведучи аскетичний спосіб життя. Є одним із небагатьох князів, який добровільно відмовився від багатства й пішов у ченці.

За однією з версій історична місцевість Святошин названа на честь Миколи Святоші. Також вважається, що прізвисько Святоша є скороченням від Святослав і ніяк не пов’язано з усілякими святими справами.

  • Дата спорудження – 2006 рік
  • Скульптор – Євген Дерев’янко
  • Архітектор – Андрій Барінов
  • Адреса – Київ, Святошинський район, просп. Перемоги, 97
  • Станція метро – Святошин (відстань ≈700 м)

3. Пам’ятник Пилипу Орлику

Пам’ятник Пилипу Орлику встановили в 2011 році, до 15-ої річниці прийняття Конституції України. Автори – скульптор Анатолій Кущ та архітектор Олег Стукалов.

Пилип Орлик (21 жовтня 1672 – 24 травня 1742) – український політичний та державний діяч, Гетьман Війська Запорозького (у вигнанні), полководець, поет, публіцист. У 1710 році він став автором першої конституції в Європі, яка набула назву Конституція Пилипа Орлика. Це був договір між гетьманом та запорожцями, він визначав права та обов’язки козаків, обмежував владу гетьмана. У конституції були проголошені принципи побудови Української держави, за якими Україна повинна бути звільненою з обох боків Дніпра від чужоземного панування і повністю незалежною від Московії та Польщі. І це визволення наших земель від Московії актуальне навіть через 300 років.

У тексті Орлик вживає саме назву Україна (Ucrainae на латині), попри те, що тоді була Гетьманщина (Військо Запорозьке). За часів Гетьманщини назва Україна взагалі стала набувати широкого значення й дедалі більше використовувалась у різних документах.

  • Дата спорудження – 2011 рік
  • Скульптор – Анатолій Кущ
  • Архітектор – Олег Стукалов
  • Адреса – Київ, Печерський район, перетин вулиць Пилипа Орлика та Липської
  • Станція метро – Арсенальна/Хрещатик (відстань ≈1.2 км)

4. Пам’ятник Михайлу Глинці

Пам’ятник Михайлу Глинці (Київ)

Пам’ятник Михайлу Глинці встановили в 1910 році на території Музичного провулка. У 1955 році бюст перенесли до Міського саду, де його можна побачити й нині. Автор роботи – український архітектор Володимир Ніколаєв.

Михайло Іванович Глинка (1 червня 1804 – 15 лютого 1857) – видатний російський композитор, засновник російської класичної музики, перший російський композитор, який здобув всесвітню славу. За життя він багато подорожував світом та неодноразово бував в Україні. Там він познайомився з українським поетом Віктором Забілою, який котрий був близьким другом Тараса Шевченка. Глинка перебуваючи під враженням від поезії Забіли поклав на музику його українськомовні вірші: «Гуде вітер вельми в полі» та «Не щебечи, соловейку».

  • Дата спорудження – 1910 рік
  • Архітектор – Володимир Ніколаєв
  • Адреса – Київ, Печерський район, Міський сад
  • Станція метро – Хрещатик (відстань ≈850 м)

5. Пам’ятник Шандору Петефі

Пам’ятник Шандору Петефі (Київ)

Пам’ятник Шандору Петефі був встановлений 12 грудня 2009 року відповідно до двосторонніх домовленостей мерів міст-побратимів Києва та Будапешта. У межах цих домовленостей у липні 2007 року в Будапешті встановили пам’ятник Тарасу Шевченку.

Шандор Петефі (1 січня 1823 – 31 липня 1849) – відомий угорський поет та революціонер. Для Угорщини він має практично таке ж саме значення, як і Тарас Шевченко для України.

  • Дата спорудження – 2009 рік
  • Адреса – Київ, Шевченківський район, вул. Бульварно-Кудрявська, 8
  • Станція метро – Золоті ворота (відстань ≈1 км)

6. Пам’ятник Шолом-Алейхему

Пам’ятник Шолом-Алейхему встановили в 1997 році. Спочатку він розміщувався на перетині вулиці Басейної та Бессарабської площі, але в 2001 році його перенесли на вулицю Рогнідинську. Автори роботи – скульптор В. Медведєв та архітектор Юрій Лосицький.

Шолом-Алейхем (справжнє ім’я – Рабинович Шолом Нохумович; 2 березня 1859 – 13 травня 1916) – видатний єврейський письменник, який насамперед є класиком єврейської літератури написаною мовою ідиш, хоча писав також й івритом. Він народився в Переяславі та велику частину своїх робіт написав в Україні, на території якої і відбувається більшість подій із його творів. Переважно його головними героями були звичайні люди, котрі з оптимізмом і гумором справляються з важким життям.

До речі, псевдонім «Шолом-Алейхем» є традиційним єврейським привітання, що в перекладі означає «Мир вам!».

Для більш ґрунтовного ознайомлення із життям письменника ви можете відвідати київський Музей Шолом-Алейхема, а для ознайомлення з єврейською культурою загалом, радимо відвідати Синагогу Бродського, яка стоїть зовсім поруч.

  • Дата спорудження – 1997 рік
  • Скульптор – В. Медведєв
  • Архітектор – Юрій Лосицький
  • Адреса – Київ, Шевченківський район, вулиця Рогнідинська
  • Станція метро – Палац Спорту (відстань ≈200 м)

7. Пам’ятник Вернадському

Пам’ятник Вернадському відкрили 12 березня 1981 року на 118-ту річницю з дня народження видатного вченого Володимира Вернадського. Автори роботи – архітектор Анатолій Ігнащенко та скульптор Олександр Скобліков.

Володимир Іванович Вернадський (12 березня 1863 – 6 січня 1945) – український вчений, перший президент Української Академії наук (1918 – 1921), засновник біогеохімії, вітчизняної школи геохімії та радіогеології, вчення про біосферу й ноосферу. Вернадський за життя опублікував понад 400 наукових праць, які охоплюють багато різних наукових напрямів.

Також портрет Вернадського розміщується на банкноті номіналом 1000 грн, яку ввели в обіг 25 жовтня 2019 року.

  • Дата спорудження – 1981 рік
  • Скульптор – Олександр Скобліков
  • Архітектор – Анатолій Ігнащенко
  • Адреса – Київ, Святошинський район, бульвар Академіка Вернадського
  • Станція метро – Святошин (відстань ≈650 м)

8. Пам’ятник Юрі Гнату

Пам’ятник Юрі Гнату (Київ)

Пам’ятник Юрі Гнату в ролі солдата Швейка був відкритий 27 травня 2011 року. Автори роботи – архітектор Борис Писаренко, скульптори Володимир Чепелик та Олексій Чепелик.

Юра Петрович Гнат (8 січня 1888 – 18 січня 1966) – український театральний режисер, актор театру та кіно. У 1920 році він заснував Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка та керував ним до 1964 року. Відкриття театру відбулося 28 січня 1920 року п’єсою «Гріх» Володимира Винниченка, яку поставив Юра Гнат. Саме перед цим театром і стоїть пам’ятник.

Бравий вояка Йозеф Швейк – сатиричний персонаж вигаданий чеським письменником Ярославом Гашеком, який дорогою на фронт під час Першої світової війни постійно потрапляє в різні комічні ситуації.

Зовнішній вигляд пам’ятника повністю відповідає сценічному образу Швейка, якого в театрі неодноразово грав Юра Гнат.

  • Дата спорудження – 2011 рік
  • Скульптори – Володимир Чепелик, Олексій Чепелик
  • Архітектор – Борис Писаренко
  • Адреса – Київ, Печерський район, площа Івана Франка
  • Станція метро – Хрещатик (відстань ≈170 м)

9. Пам’ятник Миколі Яковченку

Пам’ятник Миколі Яковченку встановлений у 2000 році до 100-річчя від дня народження видатного українського актора. Усі елементи пам’ятника, включно з лавкою, виконані з бронзи. Автори роботи – скульптори Володимир Чепелик, Олексій Чепелик та архітектор Володимир Скульський.

Микола Федорович Яковченко (3 травня 1900 – 11 вересня 1974) – український комедійний актор театру та кіно, Народний артист України. У кіно на відміну від театру він не грав головних ролей, але через колоритну зовнішність, харизматичність та великий акторський талант його ролі завжди запам’ятовувалися. Микола Яковченко один із найталановитіших українських акторів 20-го століття. Серед фільмів можна виділити: «Максим Перепелиця» (1955), «Штепсель одружує Тарапуньку» (1957), «За двома зайцями» (1961), «Вечори на хуторі біля Диканьки» (1961), «Королева бензоколонки» (1963), «Вій» (1967), «Між високими хлібами» (1970).

Пам’ятник розташовується в сквері перед Національним академічним драматичним театром імені Івана Франка, у якому він грав починаючи з 1927 року. Микола Яковченко мешкав неподалік на вулиці Ольгинській і часто любив відпочивати в цьому сквері. Актор сидить на лавці у своєму повсякденному одязі з газетою в правій руці. Поруч стоїть його улюблена такса по кличці Фанфан, яку він назвав на честь французького актора Жерара Філіпа, відомого за фільмом «Фанфан-тюльпан» 1952 року, де той зіграв головну роль.

  • Дата спорудження – 2000 рік
  • Скульптори – Володимир Чепелик, Олексій Чепелик
  • Архітектор – Володимир Скульський
  • Адреса – Київ, Печерський район, площа Івана Франка
  • Станція метро – Хрещатик (відстань ≈170 м)

10. Пам’ятник Олесю Гончару

Пам’ятник Олесю Гончару встановили в 2001 році на території невеличкого скверу, на розі вулиць Михайла Коцюбинського та В’ячеслава Липинського, неподалік письменницького будинку «Роліт», де мешкав Гончар. Автор роботи – український скульптор Володимир Чепелик.

Олесь Терентійович Гончар (3 квітня 1918 – 14 липня 1995) – український письменник, громадський діяч та лауреат найпрестижніших премій у галузі літератури. Він написав багато відомих творів, але найвідомішою його роботою є роман «Собор». Гончар активно працював над поширенням та популяризацією української мови, виступав проти політики русифікації та за збереження і відновлення видатних пам’яток України.

  • Дата спорудження – 2001 рік
  • Скульптор – Володимир Чепелик
  • Адреса – Київ, Шевченківський район, на розі вулиць Михайла Коцюбинського та В’ячеслава Липинського
  • Станція метро – Університет (відстань ≈750 м)

11. Пам’ятник Сергію Данченку

Пам’ятник Сергію Данченку був відкритий 19 жовтня 2013 року. Автори роботи – скульптори Володимир Чепелик та Андрій Чепелик.

Сергій Володимирович Данченко (17 березня 1937 – 20 серпня 2001) – видатний український театральний режисер, педагог, професор, Народний артист України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка. Данченко вивів український театр на європейську сцену та здобув йому всесвітнє визнання.

Свою творчу кар’єру Сергій Володимирович розпочав у Львівському театрі юного глядача, де одразу розкрився його талан театрального постановника. Потім він вісім років очолював один із провідних театрів України – Львівський академічний драматичний театр імені Марії Заньковецької. У 1978-2001 роках очолював головну сцену країни – Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка. Він зміг суттєво підняти рівень цих театрів, а всі п’єси поставлені ним користувалися великим успіхом.

19 березня 2012 року за ініціативою Богдана Ступки з нагоди 75-річчя від дня народження Сергія Данченка одна зі сцен театру Франка була названа на його честь – Камерна сцена імені Сергія Данченка. Біля входу до неї і стоїть пам’ятник.

  • Дата спорудження – 2013 рік
  • Скульптори – Володимир Чепелик, Андрій Чепелик
  • Адреса – Київ, Печерський район, площа Івана Франка
  • Станція метро – Хрещатик (відстань ≈170 м)

12. Пам’ятник мурашці

Пам’ятник мурашці (Київ)

Пам’ятник мурашці встановили в 2015 році. Автор роботи – український скульптор Дмитро Ів.

За словами скульптора вона символізує всіх працьовитих, сильних та розумних українців, які в разі потреби можуть згуртуватися для захисту свого житла від хижака. Ще він хотів щоби скульптура викликала в людей радість та дарувала гарний настрій, а від себе хочемо сказати, що з цим вона справляється на всі 100%.

У своїх лапках мураха тримає монету з написом «на щастя» з однією сторони та «на удачу» з іншої. Цікавим є те, що ця монета обертається.

  • Дата спорудження – 2015 рік
  • Скульптор – Дмитро Ів
  • Адреса – Київ, Печерський район, вул. Архітектора Городецького
  • Станція метро – Хрещатик (відстань ≈100 м)

13. Пам’ятник Паніковському

Пам’ятник Паніковському відкритий 31 травня 1998 року. Автори роботи – скульптори Володимир Щур, Віталій Сівко та архітектор Володимир Скульський.

Михайло Самуїлович Паніковський – літературний персонаж сатиричного роману «Золоте теля», який у 1929-1931 роках написали Ілля Ільф та Євген Петров. У романі розповідається про те, як шахраї та аферисти Паніковський, Шура Балаганов і головний аферист Остап Бендер намагаються шантажем змусити підпільного мільйонера Олександра Корейко віддати їм 1 000 000 рублів.

Пам’ятник стоїть саме в тому місці, де за романом, Паніковський вдавав із себе сліпого. Він просив людей допомогти йому перейти дорогу, після чого в процесі викрадав гаманці та годинники. Пам’ятник досконало відтворює літературний образ Паніковського, завдяки чому ми можемо побачити багато цікавих та кумедних елементів. Наприклад, розстібнуті нижні ґудзики піджака з-під якого виглядає живіт, ложка в передній кишені, рука, яка тягнеться до чужої кишені. У правій руці він тримає палицю, але, на жаль, якесь немічне, одноклітинне її зламало.

Прототипом для пам’ятника послугував актор Зиновій Гердт, котрий зіграв Паніковського в радянській екранізації роману. Фільм «Золоте теля» режисера Михайла Швейцера вийшов на екрани в 1968 році. Він здобув широке визнання та популярність, зокрема завдяки видатній акторській грі Зиновія Гердта та Сергія Юрського в ролі Остапа Бендера.

  • Дата спорудження – 1998 рік
  • Скульптори – Володимир Щур, Віталій Сівко
  • Архітектор – Володимир Скульський
  • Адреса – Київ, Шевченківський район, вулиця Прорізна
  • Станція метро – Хрещатик (відстань ≈300 м)

14. Пам’ятник «Козак-переможець»

Пам’ятник «Козак-переможець» (Київ)

Пам’ятник «Козак-переможець» урочисто відкрили 21 серпня 2015 року до Дня Незалежності України. Авторами пам’ятника стала група талановитих митців з усієї України.

Скульптурна композиція встановлена навпроти будівлі Служби безпеки України та була урочисто відкрита її головою Василем Грицаком, проте, вона присвячена всім воїнам-патріотам і оборонцям України, а не тільки співробітникам СБУ.

На мапі України зображений козак на коні, який символізує хороброго українського воїна та двоголовий дракон, який символізує зло, а в нашому з вами випадку – це росія. Загалом дракон є копією російського герба. Він стоїть на сході України, так само як і окупаційні російські війська та однієї зі своїх голів дивиться в сторону Криму поклавши на нього свій хвіст.

Пам’ятник доволі маленький, але дуже детальний, гарний та влучний за своєю ідеєю. Він демонструє силу та безстрашність українців перед будь-яким, навіть найстрашнішим ворогом і каже нам, що ми обов’язково переможемо.

  • Дата спорудження – 2015 рік
  • Адреса – Київ, Шевченківський район, вулиця Володимирська, 33
  • Станція метро – Золоті ворота (відстань ≈300 м)

15. Пам’ятник футболістам київського «Динамо», загиблим під час Другої світової війни

Пам’ятник футболістам київського «Динамо», загиблим під час Другої світової війни (Київ)

Пам’ятник футболістам київського «Динамо» встановлений у 1971 році в пам’ять про футболістів київського «Динамо», які загинули в роки Другої світової війни. Він розташовується на території Міського саду, біля стадіону «Динамо» ім. Валерія Лобановського. Автори роботи – архітектори Вольдемар Богдановський, Ігор Масленков та скульптор Іван Горовий.

Сюжетною основою для пам’ятника послугував видуманий радянською пропагандою «Матч смерті». 9 серпня 1942 року на стадіоні «Зеніт» (зараз «Старт») відбувся футбольний матч між командою київського хлібзаводу «Старт», де працювали колишні футболісти київських клубів «Динамо» й «Локомотив» та німецькою командою «Flakelf». За легендою німецьке командування пригрозило нашим футболістам розстрілом у разі перемоги, але вони не злякалися та однаково перемогли, через що їх усіх одразу після матчу вивезли до Бабиного яру та розстріляли. Ще казали, що «Flakelf» це елітна німецька команда, яка заради матчу спеціально прибула з Німеччини.

Насправді до матчу з «Flakelf» команда «Старт» зіграла 8 матчів із різними командами окупаційних військ і в усіх перемогла, а після гри з аматорською командою «Flakelf» всі футболісти спокійно пішли по домівках. Уже потім у 1943 році за підпільну діяльність розстріляли Миколу Трусевича, Івана Кузьменка, Олексія Кліменка та Миколу Коротких. Також у наш час немає жодних доказів, що ці розстріли, хоч якось були пов’язані з футбольним матчем.

Найцікавіше, що цей радянський міф існував одночасно з «розстріляними» учасниками того матчу, які собі спокійно жили. Наприклад, Михайло Свиридовський помер у 1973 році, Федір Тютчев у 1959, Михайло Путистін у 1981, Володимир Балакін у 1992, Михайло Мельник у 1969, а Макар Гончаренко в 1997.

  • Дата спорудження – 1971 рік
  • Скульптор – Іван Горовий
  • Архітектори – Вольдемар Богдановський, Ігор Масленков
  • Адреса – Київ, Печерський район, Міський сад
  • Станція метро – Майдан Незалежності (відстань ≈550 м)

16. Скульптура «Гривня Всемогутня»

Скульптура «Гривня Всемогутня» була урочисто відкрита 15 травня 2019 року. Її встановили перед головним корпусом Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана (КНЕУ), одного з провідних економічних університетів України. Ініціатива створення цього артоб’єкту належить студентам університету. Автор роботи – український скульптор Богдан Козаченко.

Велика монета номіналом 1 гривня є точною копією гривні старого зразка, яку вперше почали карбувати в 1995 році. У 2018 році почали карбувати монети нового зразка, вони менші за розміром та мають сріблястий колір.

Серед студентів уже започатковується традиція, що для вдалого складання іспитів потрібно доторкнутися до гривні або потерти її.

  • Дата спорудження – 2019 рік
  • Скульптор – Богдан Козаченко
  • Адреса – Київ, Шевченківський район, пр-т. Перемоги, 54/1
  • Станція метро – Шулявська (відстань ≈400 м)

Мапа

Інші пам’ятники

Пам’ятний камінь з нагоди відкриття Алеї ООН.

Підтримайте наш сайт

ZeFt працює та активно розвивається з 2015 року, але в нас немає реклами чи спонсорів і ми нічого не продаємо. Водночас створення нового авторського контенту потребує коштів та дуже багато часу.

Тому ми завели свою сторінку на відомій платформі Patreon, яка з 2013 року надає змогу людям фінансово підтримувати незалежних авторів.

Напишіть коментар ...

avatar