Золоті ворота (Київ)

Золоті ворота оборонна споруда часів Київської Русі, збудована вірогідніше за все між 1018 та 1037 роком, у роки правління князя Ярослава Мудрого. Перша письмова згадка датується 1037 роком. Вони були зведені насамперед для підвищення обороноздатності «міста Ярослава» також відомого як «Ярославів город» (частина Києва, збудована за часів правління Ярослава Мудрого у 1019–1054 роках). У той час було ще двоє воріт Лядські (зруйновані в 1240 році під час татаро-монгольської навали) та Жидівські (також зруйновані під час татаро-монгольської навали), але саме Золоті ворота були головний в’їздом в місто.

Наступна писемна згадка про Золоті ворота датується вже XVI століттям і в ній зазначається, що вони знаходяться у напівзруйнованому стані. У середині XVII століття для захисту від ворогів почалася реконструкція фортифікаційних споруд. У результаті чого ворота увійшли до складу Київської фортеці. Потім в середині XVIII століття їх засипали землею для того, щоб уберегти від руйнування.

1832 року за ініціативою археолога Кіндрата Лохвицького почались розкопки. 25 червня 1834 року відбулося відкриття. У подальші роки для збереження залишків воріт були ужиті різні заходи для їх укріплення. Так вони і дійшли до наших днів.

У 1982 році для більш радикального захисту залишків воріт над ними збудували павільйон який одночасно відтворював їх первісний вигляд. Його автори історик Сергій Висоцький, архітектори Євгенія Лопушинська, Микола Холостенко та інженер Л. Мандельблат. Достеменно невідомо як виглядали Золоті ворота у давнину. У новому павільйоні відкрили музей, у якому можна побачити залишки воріт збудованих ще у XI столітті. За постановою Ради Міністрів УРСР від 24.08.1963 № 970 Золоті ворота мають статус пам’ятка архітектури, охоронний номер 33.