Національна опера України імені Тараса Шевченка та пам’ятник Миколі Лисенку (Київ)

Національна опера України імені Тараса Шевченка була заснована в 1867 році як театр опери та балету. Для своїх виступів трупі виділили будівлю Міського театру, збудованого в 1856 році. Але в 1896 році в останній день сезону сталося пожежа і вже через кілька годин будівля згоріла вщент. Крім самого театру згоріла одна з кращих у Російській імперії музичних бібліотек, костюми й декорації з різних вистав. Через величезну популярність театру опери та балету серед киян стала гостра потреба у будівництві нової будівлі театру. Невдовзі був оголошений конкурс у якому переміг проект архітектора Віктора Шретера. Після отримання всіх технічних документів та креслень у 1898 році почалося будівництво під керівництвом відомого київського архітектора Володимира Ніколаєва. Нова будівля була більш масивною і вміщувала 1650 глядачів на противагу 849 глядачів Міського театру. Будівництво сучасної будівлі було завершене в 1901 році. Відповідно до наказу Міністерства культури України від 21.10.2011 №912/0/16-11 будівля Національної опери України має статус пам’ятка архітектури та історії, охоронний номер 17-Кв.

Поряд із театром на Театральній площі знаходиться пам’ятник Миколі Лисенку, встановлений у 1965 році. Автори — скульптор Олександр Ковальов та архітектор Василь Гнєздилов. Скульптура виконана з бронзи, а постамент із граніту. Микола Лисенко (1842 — 1912) видатний український композитор, якого вважають засновником української національної музики. У 1874 році на сцені Міського театру українською мовою пролунала його опера «Різдвяна ніч». Це був перший випадок в історії української музики, коли опера була виконана на українській. у ті часи весь репертуар виконувався на російській та інших іноземних мовах, а українська мова була викреслена з літератури та сцени. Вдруге «Різдвяну ніч» виконували вже в новій будівлі в 1903 році, диригував виставою сам Микола Лисенко. Згідно з рішенням виконавчого комітету Київської міськради народних депутатів від 27.01.1970 №159 пам’ятник має статус пам’ятка історії.