Національний ботанічний сад імені М.М.Гришка НАН України (Київ)

Заснування та становлення саду

Національний ботанічний сад імені М.М.Гришка НАН України було засновано у 1935 році на території історичної місцевості Звіринець. Вперше ідея створення ботанічного саду зародилася ще в 1918 році, після створення Національної академії наук України, серед установ якої значився й ботсад. Тоді його планували закласти на основі Голосіївського лісу, а детальний план будівництва розробив ботанік Володимир Липський, проте всі роботи були зупинені через більшовицьку окупацію.

Остаточне рішення про створення ботанічного саду ухвалили в 1935 році, коли столицю України перенесли з Харкова до Києва. У перші роки будівництво проходило дуже повільно, оскільки стикалося зі значними труднощами, а під час німецької окупації взагалі було зупинене. Відновили роботи в 1944 році під керівництвом Миколи Гришка, який очолював сад до 1958 року й заклав основи сучасного ботанічного саду. Для відвідувачів же ботсад відкрився в 1964 році.

Наукова місія та структура

Хоча формально ботсад Гришка і можна назвати просто парком, насправді це провідна науково-дослідна установа, що займається питаннями збереження, інтродукції, акліматизації та селекції рослин. До його структури входять 8 наукових відділів та 2 лабораторії. Крім того, на базі НБС ім. М.М.Гришка діють аспірантура та докторантура, де здійснюється підготовка докторів філософії (PhD) та докторів наук у галузі ботаніки.

Колекція видів

Колекція ботанічного саду налічує понад 16 000 видів, форм та сортів рослин, що робить її однією з найбільших у Європі. Причому кілька сотень сортів було виведено фахівцями ботсаду. Гербарний фонд налічує понад 155 000 гербарних аркушів, займаючи п’яте місце за обсягом серед гербаріїв України.

Ботаніко‑географічні ділянки

У ботанічному саду відтворено вісім ботаніко-географічних ділянок: Ліси рівнинної частини України, Степи України, Українські Карпати, Крим, Кавказ, Алтай і Західний Сибір, Середня Азія та Далекий Схід. Рослинність й часто навіть і ландшафт цих ділянок відповідають певним географічним зонам. Це такі собі телепорти, які дають вам можливість ненадовго опинитися в далеких краях. Усі ділянки займають приблизно 40 гектарів, а їх облаштування проводилося в основному в 1940–1950-х роках.

Інші унікальні ділянки та дендрарій

Ще в парку є низка унікальних колекційно-експозиційних ділянок, однією з яких є найбільший в Україні розарій, а також колекція квітково-декоративних рослин (зокрема найбільша в Україні колекція півоній), плодових, овочевих та лікарських культур. Ділянка рідкісної рослинної флори налічує понад 100 видів, занесених до Червоної книги України.

30 гектарів парку займає дендрарій, до складу якого входять знаменитий Сад бузків і Сад магнолій. У 2006 році Сад бузків, Розарій та колекція півоній були віднесені до наукових об’єктів, що становлять національне надбання України. До слова, найбільший сад магнолій країни розташовується в київському ботсаду Фоміна.

Східна тематика в ботсаду

До сучасніших ділянок належать: Корейський сад, Тибетський сад, Японський сад та Індонезійський сад. Це досить маленькі локації, де першочергово вже відтворюється не рослинність, а різноманітні традиційні елементи. Корейський сад створювався за мотивами імператорського палацу Чангдук, у Тибетському та Індонезійському садах присутні буддійські ступи та інші елементи архітектури, а Японський сад став результатом конкурсу, під час якого різні митці представили своє бачення японських садів. Якщо ж вас, як і нас, заворожує східна тематика, тоді рекомендуємо відвідати парк «Кіото» та парк «Острів Сакури».

Сад бузків – візитівка парку та чому плачуть бджоли

Головною локацією ботанічного саду є Сад бузків (Сірінгарій), створений у 1948 році ландшафтним архітектором Леонідом Рубцовим. Це найбільший сад бузків України, який уже давно став візитівкою ботсаду й Києва. Колекція бузків становить близько 1500 кущів, котрі представлені 21 видом із 28 існуючих у природі. Площа саду 2.45 гектара.

Цвісти бузок зазвичай починає на початку травня, а період цвітіння триває не більше кількох тижнів. Однак тут усе залежить від погоди та сорту рослини, тому щороку ситуацію потрібно моніторити окремо.

Це по-справжньому знаменна подія в житті столиці, яка щоденно притягує до ботсаду десятки тисяч людей, котрі обліплюють абсолютно всі гілки бузку. Подейкують, що у вихідні дні навіть можна почути, як плачуть бджоли 😭🐝, які період цвітіння бузку позначають чорними днями у своєму бджолиному календарі.

Відразу скажемо, що піти туди в суботу після обіду буде не найкращою ідеєю, якщо ви тільки не хочете боротися за кожен кущ 🤼. Краще вибрати ранок, вечір або вирватися в робочий день.

Оранжереї й тропічні колекції

Окрім експозицій на відкритому повітрі, у ботсаду присутній оранжерейний комплекс, де на площі понад 2000 квадратних метрів зростають тропічні та субтропічні рослини. Колекцію складають десятки видів кактусів, пальм, плодових культур (манго, інжир, апельсин, хурма і т. ін.), водних, прибережноводних, камелій, азалій, орхідей та інших екзотичних рослин.

Монастирі та культова панорама

До ботанічного саду примикає стародавній Видубицький монастир, а безпосередньо на його території розташовується Свято-Троїцький Іонинський монастир. Виразні куполи храмів Видубицького монастиря чудово доповнюють панораму Києва, яка відкривається із Саду бузків. Вид на Київ разом із бузком і монастирем загалом створює одну з найкращих панорам столиці, котру постійно відображають на різних сувенірах та листівках.

Наші враження

Національний ботанічний сад імені Миколи Гришка – це беззаперечно один із найкращих парків України та особисто наш улюблений парк Києва. Тут є на що подивитися в будь-яку пору року. З березня по листопад безперервно цвітуть різноманітні дерева, кущі та квіти, а взимку вас радісно зустрінуть вічнозелені дерева, паркова архітектура та оранжереї, які продовжують працювати. Загалом у ботсаду є безліч унікальних ділянок, кожна з яких зможе вас приємно здивувати.

Рада ботанічних садів і дендропарків України

У ботсаду діє Рада ботанічних садів і дендропарків України, що визначає головні напрями наукової діяльності ботанічних садів та дендропарків. До її складу входять кілька десятків представників, зокрема дендропарк «Олександрія», дендропарк «Софіївка», дендропарк «Тростянець», Сирецький дендропарк, ботсад НУБіП, ботсад Фоміна, парк «Феофанія» і так далі.