Національний дендрологічний парк «Софіївка» НАН України (м. Умань)

Заснування та роль Софії Потоцької

Національний дендрологічний парк «Софіївка» НАН України – це один із найкращих парків України, який можна сміливо віднести й до когорти найкращих парків Європи, а не тільки нашої країни. «Софіївку» в 1796 році заснував польський граф Станіслав Щенсний Потоцький для своєї коханої дружини Софії. Ще на самому початку парк був названий на її честь та подарований їй.

На жаль, далеко не кожного дня на честь своїх дружин створюються такі шедевральні парки, тому буде справедливо написати декілька слів і про саму Софію Потоцьку. Прочитавши історію її життя одразу розумієш, що вона заслуговує досить довгого фільму в жанрі мелодрами з елементами шпигунського детективу. Частина її біографії складається з різноманітних чуток і вигадок різних авторів, тож всьому вірити не варто.

Походження Софії та її продаж польському дипломату

Софія Костянтинівна Ґлявоне (або ж Клавоне, Клавоні, Главані, Челіче) народилася в проміжку 1760–1768 років у сім’ї бідного грецького торговця. Після смерті батька її матір не могла прогодувати своїх дітей, через що в 1777 році була змушена фактично продати Софію разом з сестрою польському дипломату Королю Боскампу. Невдовзі Софія стала коханкою дипломата, який, як зазначають деякі джерела, придумав легенду, що вона насправді є викупленою бранкою з турецького полону та походить із заможного грецького роду.

Вплив Софії на чоловіків

По дорозі до Варшави Софія зупинилася в Кам’янець-Подільську, де в неї до безтями закохався майор Йозеф Вітт, син коменданта фортеці. Він викупив її та таємно одружився з нею в 1779 році. Під час їхньої весільної подорожі Софія знайомилася з правителями й правительками держав Європи та з найвпливовішими людьми тих часів.

У 1791 році вона вперше побачилася з польським магнатом Станіславом Потоцьким, котрий був претендентом на польську корону. Той також до безтями закохався в Софію та незабаром вона стала його коханкою. Офіційно вони одружилися тільки в 1798 році, після смерті Жозефіни Потоцької, другої дружини Потоцького, яка не давала йому розлучення. З Йозефом Віттом усе ж було простіше, Потоцький просто відкупився від його претензій на Софію.

У 1805 році Станіслав Потоцький помер, залишивши по собі чималі статки. Надалі Софія Потоцька керувала своїми маєтностями, продовжувала облаштовувати парк, опікувалася простим людом та займалася благодійністю. 14 листопада 1822 року Софія померла.

Портрет Софії: шпигунка чи ні?

Софія була неймовірною красунею, яка з першого погляду закохувала в себе чоловіків. Серед її коханців перераховують і воєначальників, і графів, і імператорів, і королів, які були готові практично на все заради неї. Але Софія не була просто гарною лялькою та звичайною утриманкою. Її навчали економіці, політиці, мистецтву та іншим наукам. На додачу вона знала п’ять мов.

Багато хто звинувачує Софію в шпигунській діяльності та в тому, що вона крутила чоловіками як хотіла не тільки через їхні статки, а й заради досягнення різних цілей на користь певних держав. Припускають, що вона могла спеціально зійтися з Потоцьким, щоби підбурити його на зраду Польщі, до чого той і сам чудово йшов.

Цілком ймовірно, що почати готувати молоду Софію для шпигунської діяльності міг ще польський дипломат Боскамп, якого й самого в 1794 році повісили у Варшаві за антипольську та шпигунську діяльність. От така от була наша Софія Потоцька, куртизанка та шпигунка в одній особі, беззаперечно, дуже неординарна та впливова жінка.

Створення парку та 165 000 кріпаків

Тепер повернімося до історії парку. Він створювався на дикій горбистій місцевості з гранітними скелями, де протікав маленький струмок та практично не було рослинності. У 1796–1802 роках пройшли головні роботи з облаштування парку, якими керував польський військовий інженер Людвиг Метцель, він же розробив проєкт майбутнього парку, проєктуванням яких до цього ніколи не займався.

Зусиллями уманських кріпаків, яких у володінні Потоцького за різними даними налічувалося понад 165 тисяч осіб, копалися ставки й підземна річка, зводилися водоспади, переносилися кам’яні брили та був насипаний штучний острів. Ще прокладалися алеї, зводилися мости, фонтани, альтанки та інші архітектурні споруди. Зазначається, що умови праці кріпаків під наглядом військового інженера були не надто веселими.

Зміни власності та нові локації

Упродовж 1796–1832 років парк належав Потоцьким, але в 1832 році його конфіскували та передали Київській державній казенній палаті. Приводом для цього стало польсько-литовське національно-визвольне повстання 1830–1831 років.

У 1836–1859 роках парк перебував у віданні управління військових поселень, у ці роки було збудовано чимало відомих архітектурних споруд, як то павільйон Флори, який ви бачили на титульній світлині. У 1859 році «Софіївку» передали Головному училищу садівництва. У радянські часи вона підпорядковувалася декільком різним відомствам, поки в 1955 році її не передали Національній академії наук України, якій вона підпорядковується і нині.

Прорив дамби

Весною 1980 року прорвало дамбу верхнього ставка, через що парк зазнав дуже сильних руйнувань, але згодом був повністю відновлений.

Звіринець

У 2019 році відновили локацію «Звіринець», де на території орієнтовно 5 га мешкає кілька десятків оленів, ланей, косуль та мунтжаків. Умови утримання тварин максимально наближені до природних, тому дивитися на них максимально приємно. На деяких ресурсах зазначають, що ця локація була заснована ще Станіславом Потоцьким, хоча на табличці в парку вказаний 1842 рік.

Антична тематика: грецька міфологія в парку

Парк «Софіївка» переважно оформлений у тематиці стародавньої Греції, що зовсім не дивно, бо Софія Потоцька ж була грекинею. На території парку можна побачити статуї античних філософів, давньогрецьких богів, німф та героїв. Ще є локація Критський лабіринт, де живе мінотавр, підземна річка Ахеронт, що є правою притокою річки Стікс, через яку перевозять душі померлих, Єлисейські поля, де перебувають душі праведників, храм Посейдона, грот Каліпсо, грот Фетіди, острів Анти-Цирцеї та багато чого іншого.

Ледь не кожен куточок парку, водоспад, фонтан, альтанка, статуя чи камінь мають свою власну назву та якусь цікаву історію або легенду, здебільшого пов’язану з міфами стародавньої Греції. Тому під час першого відвідування «Софіївки» рекомендуємо вам взяти екскурсію, бо при самостійному відвідувані можна легко багато чого пропустити та й банально багато чого не зрозуміти. Щоправда, навіть і з екскурсією навряд чи вдасться охопити все за один раз, але можете цього не боятися, тому що «Софіївка», вона як магніт, буде притягувати вас до себе знову і знову.

Інфраструктура парку

Окрім пішої прогулянки парком ще є можливість покататися верхи на конях, здійснити поїздку каретою, електромобілем, поплавати на гондолі, катамарані, поромі та на човні проплисти підземною річкою Ахеронт. Є місця, де можна купити щось перекусити та придбати різноманітні сувеніри. Також можна зупинитися в готелі, що розташовується прямо на території парку.

Інші локації поруч: парки та спадщина Потоцьких

Раніше ми публікували статі про млин графа Потоцького в селі Сокілець та про склеп родини Потоцьких у селі Печера. Ще можете ознайомитися з парком «Древлянський», який нерідко порівнюють із Софіївським парком, та з казковою «Олександрією» із Білої Церкви.