Державний дендрологічний парк «Тростянець» НАН України (с-ще Тростянець)

Заснування та засновник

Державний дендрологічний парк «Тростянець» заснований у далекому 1833 році Іваном Михайловичем Скоропадським, який був представником старого заможного козацького роду Скоропадських. Землі під будівництво маєтку та парку Іван Михайлович отримав від своїх батьків, після одруження з Єлизаветою Петрівною Тарновською.

Іван Михайлович Скоропадський (1805–1887) – український меценат, громадський діяч та дід останнього гетьмана України – Павла Петровича Скоропадського. Скоропадський засновував освітні заклади, опікувався освітою простих селян та активно виступав за скасування кріпацтва. Він був шанованим чоловік, як серед видатних особистостей, що постійно приїжджали до нього гостювати, так і серед звичайних людей, через що його маєток і велетенський парк охороняв усього один сторож.

Початкове облаштування саду

У 1833 році Іван Скоропадський будує палац та починає облаштовувати парк. Територія майбутнього парку була типовою для тієї місцевості рівниною, фактично голе поле й більшість дерев висаджувалися з нуля. Скоропадський особисто контролював усі роботи по облаштуванню парку і часто власноруч висаджував деякі екземпляри. Нерідко Іван Михайлович ігнорував поради свого садівника та намагався посадити якесь екзотичне дерево не там, де це було б правильніше, а там, де він це бачив найкращим для свого саду (свій парк він називав саме садом). У якийсь момент парк стає справжньою пристрастю та справою всього життя Івана Михайловича Скоропадського, якій він присвятив 54 роки.

Гірський рельєф та легенда про нероздільне кохання

У 1850-х роках на території парку починають створювати штучний гірський рельєф. Нова ділянка отримала назву «Швейцарська ущелина», а висота деяких пагорбів склала 35 метрів. За легендою перебуваючи у Франції Скоропадський закохався у швейцарку, але вона погодилася приїхати до нього лише за умови, що він зробить у себе ландшафт, котрий буде нагадувати їй батьківщину. Кажуть, що вона таки приїхала до нього, але не залишилася. І тут варто згадати про дружину Івана Скоропадського. Шлюб із Єлизаветою Тарновською проіснував усього 10 років, проте, і під час подружнього життя вона приїздила до Тростянця тільки літом, бо не хотіла жити в селі.

Пам’ятник і могила Скоропадського

Скоропадський займався парком до останніх днів свого життя та за декілька років до смерті замовив пам’ятник до своєї могили й заповів поховати себе на улюбленій ділянці свого саду. Могила Івана Михайловича дійшла до наших днів і дивом залишилася неушкодженою.

Занепад та відродження

З приходом радянської влади розпочинається занепад парку. За роки недбалого догляду за парком, землі якого передали під тваринницький радгосп, було знищено ледь не половину видів усіх зелених насаджень. Також у 1918 році повністю згорів маєток Скоропадського. У 1951 році парк «Тростянець» передали Академії наук СРСР, що ознаменувало період відродження.

Сучасна експозиція та особливості

У наш час на території дендропарку можна побачити сотні видів дерев і кущів, великі штучні ставки на річці Тростянець, створений у ручну гірський ландшафт (не забувайте парк створювався на рівнині), містки, альтанки тощо. Одним із найцікавіших об’єктів парку є велика туя у формі піраміди в середину якої можна зайти. Загалом дендропарк Тростянець вражає своєю природою, він виконаний в англійському стилі, що робить його максимально наближеним до реальної природи. Навіть доріжки парку мають максимально природний вигляд, немов лісові стежки. Скоропадський принципово не хотів вимощувати доріжки бруківкою, хоча фундамент під ними все-таки є.