Маріїнський парк (Київ)

Марія Олександрівна та створення парку

Маріїнський парк був заснований у 1874 році імператрицею Марією Олександрівною. Його облаштували перед Маріїнським палацом, який після масштабної реконструкції 1868–1870 років набув сучасного вигляду. До цього на місці парку була площа, щось на кшталт військового плацу.

Є версія, що імператор Олександр II наказав реконструювати палац, аби переселити туди свою дружину Марію. У той час він уже мав іншу жінку, з якою одружився після смерті імператриці в 1880 році. Можливо, на постійній основі Марія Олександрівна там і не проживала, але завдяки її опікуванню палацом і парком їх ще тоді в народі почали називати Маріїнськими. Уже потім ці назви закріпилися офіційно.

Межі парку та відмінність від Міського саду

Маріїнський парк не був першим парком при палаці, адже за сто років до його заснування, під час будівництва палацу, заклали Міський сад, який простягався аж до Європейської площі. Цілком ймовірно, що Маріїнський парк міг бути складовою частиною того саду. Тому зараз багато хто плутає межі парку, вважаючи, що він лежить з обох сторін палацу. Насправді Маріїнський парк прилягає до головного входу палацу та тягнеться у бік метро «Арсенальна», а от з іншого боку палацу вже йде Міський сад, на території якого стоїть стадіон «Динамо».

Радянські репресії та братські могили

З приходом радянської влади парк став місцем масових репресій і поховань. Більшовики прямо в парку розстрілювали сотні людей, влаштувавши в палаці в’язницю. Ще були вириті дві великі ями під братські могили, куди скидали тіла. Пропаганда стверджувала, що там поховані полеглі революціонери (прибічники нової російської окупаційної влади), але насправді ховали там усіх підряд. Серед похованих були як убиті революціонери, які підіймали повстання під керівництвом більшовиків, так і ті, хто боролися з тими ж революціонерами, а також жертви терору, який влаштували більшовики. До того ж, ніхто не записував ані кількості похованих, ані їхніх імен. Поховання здійснювалися без дотримання будь-яких норм, тому довгий період у парку стояв сильний трупний сморід, а поодинокі людські рештки знаходять і сьогодні.

Сучасна атрибутика та пам’ятки

Попри трагічну історію, нині Маріїнський парк – це чудове місце для відпочинку з усією притаманною парковою атрибутикою. На території парку розташовується чавунний фонтан, скульптура «Режисер», пам’ятник каштанам, які є одним із символів Києва, оглядовий майданчик, із якого відкривається частково гарна панорама міста, Міністерство охорони здоров’я України та лікарня. Головною окрасою парку є Маріїнський палац та будівля Верховної Ради України (ну, якщо ми говоримо саме про будівлю, а не її наповнення 🐐).

Бізнес-центр у заповідній зоні

Щодо оглядового майданчика з його частково гарною панорамою, то половину краєвиду звідти затуляє жахливий вертолітний майданчик із бізнес-центром, до якого з парку веде окрема дорога. Так званий «вертолітний майданчик Януковича», який біглий президент почав будувати у 2010 році для перельотів між своїми резиденціями, коли бідося думав, що буде правити вічно. На жаль, уже кілька разів змінилася влада, а те одоробло так і стоїть, псуючи центральну частину Києва. Ту споруду можна було б легко демонтувати, бо зроблена вона не з вібраніумо-адамантового сплаву, а не радіти від незаконної елітної нерухомості посеред заповідної зони.