Маріїнський палац (Київ)

15.01.2022 03.07.2025 2021

Маріїнський палац (Київ)

  • 📋 Дата будівництва – 1755 рік
  • 📋 Архітектори – Бартоломео Растреллі, Іван Мічурін, Карл Маєвський
  • 📋 Архітектурний стиль – бароко
  • 📋 Вид пам’ятки – пам’ятка архітектури та історії національного значення
  • 📋 Адреса – Київ, Печерський район, вулиця Михайла Грушевського, 5А
  • 📋 Станція метро – Арсенальна (~1 км)
  • 📞 Телефони для довідок – (044) 255-67-49, (098) 549-46-71
  • 🌐 Офіційний сайт – m-palace.com.ua

ℹ️ Історія та опис Маріїнського палацу

Ініціатива Єлизавети Петрівни та проєкт Растреллі

У 1744 році російська імператриця Єлизавета Петрівна разом зі своїм чоловіком Олексієм Розумовським здійснила подорож Україною. Перебуваючи в Києві вона наказала побудувати резиденцію, де могла б жити під час своїх візитів. Спроєктувати майбутній палац доручили італійському архітектору Бартоломео Растреллі, який тільки розробив проєкт і особисто ніколи не бував в Україні, тому будівництвом на місці керував архітектор Іван Мічурін. Збудували Маріїнський палац у 1755 році (часто трапляється 1752 рік) в стилі бароко. Одночасно з палацом заклали Міський сад. Цікавим фактом є те, що ані Єлизавета, ані Олексій так і не побували в спорудженому для них палаці.

Відновлення Гетьманщини

Вважається, що цей візит і вплив її коханого, котрий був представником козацького роду Розумовських, посприяв рішенню Єлизавети Петрівни відновити Гетьманщину, новим гетьманом якої став Кирило Розумовський, молодший брат Олексія. Також під час візиту до України, подружжя завітало до Козельця, де на той момент мешкала Наталія Розумовська, мати Олексія та Кирила.

Перші відвідини

Уперше царська особа відвідала палац у 1787 році, нею стала сумнозвісна російська імператриця Катерина II, яка ліквідувала Гетьманщину, Запорізьку Січ, проводила масштабну русифікацію та всеможливі заходи спрямовані на знищення української ідентичності.

Пожежі 1812–1819 років і їх наслідки

У 1812 та 1819 роках сталися масштабні пожежі, унаслідок чого сильно постраждав правий флігель та повністю згорів другий поверх, який на відміну від першого цегляного поверху був дерев’яним. До наших днів не збереглося жодного зображення палацу до пожежі.

Товариство штучних мінеральних вод

У 1835 році будівлю орендувало Товариство штучних мінеральних вод. Вони переобладнали Маріїнський палац під свої потреби, перетворивши його на перший київський санаторій. Там готували мінеральні води, робили лікувальні ванни і т. ін.

Другий поверх та переселення Марії Олександрівни

Через кілька десятиліть імператор Олександр II наказав відновити палац. Є версія, що він хотів пересилити туди свою дружину Марію Олександрівну. У той час він уже мав іншу жінку, з якою одружився після смерті імператриці в 1880 році. У 1868–1870 роках під керівництвом архітектора Карла Маєвського провели реконструкцію. Саме тоді добудували другий цегляний поверх. Загалом Маєвський намагався відтворили палац Бартоломео Растреллі.

Маріїнський парк і офіційна назва палацу

На відміну від інших царських осіб Марія багато опікувалася палацом і в 1874 році заснувала Маріїнський парк. Через що містяни почали називати його Маріїнським (офіційно мав назву Царський). У 1950-х роках назву Маріїнський палац закріпили офіційно.

Українські органи влади та репресії більшовиків

У 1917–1921 роках в палаці розташовувалися різні українські органи влади. У 1918 році під час недовгого періоду перебування в Києві російських окупаційних військ у палаці фактично облаштували в’язницю. Більшовиками прямо в Маріїнському парку було розстріляно та поховано сотні простих робітників, представників інтелігенції, офіцерів.

Радянський період: технікум, музей, парламент, війна

У радянські часи в Маріїнському палаці діяв землевпорядний технікум, музей, республіканський парламент (з 1937 року Верховна рада). У 1941–1943 роках у палаці працювала німецька радіостанція, куди в 1943 році влучила радянська бомба. Після Другої світової війни палац використовували для приймання закордонних гостей. На жаль, за радянського періоду зникли всі цінні твори живопису, свічники, меблі тощо.

Косметичні реставрації й повноцінна реконструкція

Наприкінці 1940-х та на початку 1980-х років проводилися реставраційні роботи, проте, фундаментальними їх не назвеш. У 2003–2017 роках пройшла масштабна повноцінна реконструкція.

Сучасна роль: президентська резиденція та екскурсії

З 1991 року Маріїнський палац є офіційною резиденцією Президент України. Це режимний об’єкт і потрапити туди можна лише записавшись на офіційну екскурсію, яка триватиме 45-60 хв. Важливо, що охочих дуже багато, тому іноді потрібно записуватися за декілька тижнів. Відразу скажемо, що вам покажуть далеко не всі зали палацу й можливості прогулятися самостійно у вас не буде.

Палац Мерінга – наближена копія

До речі, на нашому сайті ви можете побачити палац Мерінга збудований на початку 20 століття, який є наближеною копією Маріїнського палацу.

📸 Світлини

🕒 Графік роботи та ціни

Пн – вихідний

Вт – вихідний

Ср – вихідний

Чт – 10.00-17.00 (шкільні екскурсії)

Пт – 10.00-17.00 (групові екскурсії)

Сб – 10.00-17.00 (групові екскурсії)

Нд – 10.00-17.00 (групові екскурсії)

Потрапити до палацу можна лише записавшись на офіційну екскурсію

Також завчасно плануйте свій візит, бо зазвичай черга складає декілька тижнів

Вартість квитків:

200 грн – повний квиток

100 грн – пільговий квиток

Безкоштовно – екскурсії від школи

Оновлено 21.11.2021

Розташовується поруч:

  • Фонтан у Маріїнському парку

    Маріїнський парк (Київ)

    Маріїнський парк був заснований у 1874 році імператрицею Марією Олександрівною. Його облаштували перед Маріїнським палацом, який після масштабної реконструкції 1868–1870 років набув сучасного вигляду. На території парку розташовується чавунний фонтан, скульптура «Режисер», пам’ятник каштанам, Маріїнський палац, будівля Верховної Ради України та лікарня

  • Шолом та зброя часів Київської Русі.

    Національний військово-історичний музей України (Київ)

    Національний військово-історичний музей України був відкритий для відвідувачів 14 червня 1998 року. Він розміщується в Центральному будинку офіцерів Збройних сил України на вулиці Михайла Грушевського, 30/1. Сама будівля була побудована у 1914–1931 роках. Автори роботи - архітектори Василь Кричевський, Володимир Пещанський та Йосип Каракіс. Музей займає три поверхи. Там ви дізнаєтеся

  • Національний художній музей України

    Національний художній музей України (Київ)

    Національний художній музей - один із найстаріших музеїв України та перший загальнодоступний музей Києва. Серед його експонатів можна побачити як типові реалістичні портрети й вишукані пейзажі, так і геть трешові роботи в стилях соціалістичного реалізму та авангарду. Ви зустрінете твори Тараса Шевченка, Іллі Рєпіна, Миколи Пимоненка, Олександра Мурашка, Киріака Костанді та багатьох інших митців.

  • Пам'ятники Києва

    Пам'ятники Києва

    Усього на території Києва розташовується декілька сотень пам'ятників, котрі здебільшого присвячені видатним особам та різноманітним історичним подіям. Одразу попередимо, що ми не маємо на меті показати вам прямо всі пам'ятники столиці, але будемо намагатися показати якомога більше. Точно не будемо публікувати різних проросійських чортів, якусь беззмістовну радянщину чи звичайні однотипні

  • Місцезнаходження:

    guest
    0 Коментарі
    oldest
    newest most voted
    Вбудовані Відгуки
    Переглянути всі коментарі