Спасо-Преображенський кафедральний собор (м. Житомир)

Початкове будівництво і аварія дзвіниці

Спасо-Преображенський кафедральний собор збудували в 1866–1874 роках за ініціативою російського імператора Олександра II. Проєкт собору розробили в 1844 році, а безпосереднє спорудження почали в 1851 році, але вже в 1853 році майже готовий храм рухнув (вночі дзвіниця завалилася на головну будівлю), що стало слідством серйозних прорахунків на етапах проєктування та будівництва. Цікаво, що практично в той самий період схожі проблеми спіткали київський Володимирський собор.

Друга спроба та освячення храму

У 1866 році розпочалася друга спроба будівництва, яка цього разу пройшла без проблем і в 1874 році собор освятили. Храм спорудили в російсько-візантійському стилі за проєктом архітектора Карла Карловича Рахау та за участю архітекторів Ернеста Івановича Жибера й Володимира Шаламова. Художнє оформлення собору виконав Михайло Васильєв.

Радянський період: закриття, загроза руйнування та порятунок

У радянські часи собор закрили та в 1930-х роках навіть хотіли знести й збудувати на його місці чергову жахливу «совкову» будівлю. Є версія, що він вцілів, бо по іронії долі ініціатори цього рішення самі стали жертвами сталінських репресій. За іншою версією руйнуванню завадив початок Другої світової війни.

Сучасний статус і значення собору

Спасо-Преображенський собор вважається одним із найбільших храмів України, він має статус пам’ятки архітектури національного значення та є важливим туристичним об’єктом міста.