Державний історико-культурний заповідник «Тустань» (c. Урич)

Геологія та походження скель

Державний історико-культурний заповідник «Тустань» розташовується на території Національного природного парку «Сколівські Бескиди», який лежить у межах однойменного гірського масиву. До складу заповідника входить група скель Камінь, де розміщувалося стародавнє місто-фортеця Тустань, Мала Скеля, Гострий Камінь, музей Тустані та Хата в Глибокім.

Усі три групи скель є пісковиками, які були сформовані десятки мільйонів років тому на дні прадавнього океану Тетіс та підняті на поверхню в процесі горотворення. Трохи детальніше ми описали цей процес в нашій статті про скелі Довбуша, які разом із фортецею Тустань входили до єдиної лінії оборони.

Стародавня фортеця часів Русі та митниця

Головною пам’яткою заповідника є група скель Камінь, ця група найбільша, найкрасивіша та найважливіша в історичному плані. Саме на Камені розміщувалася Тустань – стародавня прикордонна фортеця Київської Русі та митниця, котра виконувала важливу роль у захисті кордонів та контролі над міжнародними торговими шляхами. Точні дати заснування та занепаду фортеці невідомі, але дослідники припускають, що вона функціонувала в 9-16 століттях. Перша ж письмова згадка датується 14 століттям.

Оборонні укріплення та водопостачання

Тустань була по справжньому неприступною наскельною фортецею, саме наскельною, бо споруджувалася вона прямо на скелях. Завдяки незвичній формі скель будівельникам було достатньо лише звести дерев’яні перекриття між ними, а не будувати фортецю повністю з нуля. Так вийшло, що на відносній висоті поміж масивних скель є невеличкий майданчик, який має майже квадратну форму, до якого ведуть круті схили. Отже, будівельники вже базово мали площу оточену скелями та схилами. От спробуй піди візьми таке штурмом, на ті схили й так фіг вилізеш. На додачу фортецю оточувало кілька ліній оборони, до яких входили додаткові стіни, рови з водою, укріплені земляні вали та в’їзна брама з підйомним мостом.

У середньовіччі кожна поважаюча себе фортеця мусила бути не тільки неприступною для ворогів, а й мати можливість витримувати тривалу облогу. Зазвичай добре підготовлений гарнізон міг досить довго стримувати натиск ворожої армії, що перевершує його чисельністю в десятки разів. Одну з найголовніших ролей тут відігравала банальна наявність припасів, особливо води, яку використовувати і для споживання, і для приготування їжі, і для гасіння пожеж. Для цього будівничі в суцільній скелі вибили криницю завглибшки 30.4 метрів та діаметром понад 2 метри, воду з якої подавали до спеціальних глибоких цистерн.

Занепад фортеці

Орієнтовно в 16 столітті Тустань почала занепадати, через втрату свого стратегічного значення. Серед причин занепаду фортеці зазначають зміну політичної ситуації (на той момент вона перебувала під владою Польщі), появу нових військових тактик і озброєння та економічні чинники. Раніше із сусіднього міста Дрогобич купці везли велику кількість солі до Європи, сплачуючи мито, але з початком розробки власних покладів солі в самій Європі така необхідність відпала.

Археологічні дослідження Михайла Рожка

Подальші декілька століть Тустань не згадувалася в писемних джерелах. Тільки в першій половині 19 століття почали з’являтися замітки про дослідження загадкових скель поблизу Урича. На той момент ніякої наскельної фортеці вже давно не було. Упродовж багатьох років її вивчало багато відомих вчених та краєзнавців із різних країн світу, але головним дослідником фортеці є Михайло Рожко, під керівництвом якого, протягом 1971-2004 років, поводилися всі головні археологічні розкопки та реконструкції.

На скелях Каменю залишилося понад 4000 слідів врубів та пазів, що дало змогу Михайлові Рожку виділити п’ять будівельних періодів дерев’яної забудови, не враховуючи дрібні перебудови. Наприкінці п’ятого будівельного періоду це була п’ятиповерхова дерев’яна фортеця. Ще збереглися сліди цегляної кладки 13 століттям, які вказують нам на подальші будівельні періоди.

3D-реконструкція дерев’яної фортеці

Тустань є унікальною пам’яткою, котра дає нам можливість краще зрозуміти дерев’яну архітектуру домонгольського періоду. Настільки старої дерев’яної фортеці не збереглося в жодній країні Європи. Усі вони або згоріли, або ж були розібрані чи перебудовані на муровані. Практично всі дерев’яні фортеці щезли безслідно. Відтворити їх можна лише гіпотетично, спираючись на досвід та фантазію вчених, ніякого наукового підґрунтя такі реконструкції під собою не матимуть. Повезе, як будуть хоч якісь стародавні описи або малюнки. Проте, якщо ви бачили колись ті середньовічні малюнки, то, напевно, не захотіли б побачити реконструкцію тієї химери. І тут ми говоримо про по-справжньому старі фортеці, а не про кількасотлітній молодняк.

Унікальність Тустані в тім, що наявність тисяч слідів на скелях дали змогу Михайлові Рожку зробити достовірну 3D-реконструкцію дерев’яної фортеці, а не якусь вигадку. 4000 пазів і врубів чітко й безальтернативно показали, що та куди притикалося. Не забувайте, що вчені зараз по скам’янілостях спокійно собі відтворюють зовнішній вигляд і поведінку динозаврів.

Наявні археологічні артефакти та навколишня природа

Від фортеці до нас дійшли пази, вруби, цегляна кладка, криниця, цистерни, рукотворні печери, петрогліфи (вибиті малюнки) та залишки оборонних споруд. Однак, попри вище написаний текст сучасна Тустань насамперед вражає своєю неймовірною природою, а не історією. Перше, що ви бачите це саме високі скелі, навколишній ліс та гори. Як би не старалися щось зробити люди, природа завжди зробить краще.

Облаштування для туристів

Головний масив скель облаштований для туристів. Вільно ви там прогулятися не зможете, бо у вас буде спеціальний маршрут зі своїм стартом та фінішем. Це зроблено, щоби ви не були поодинокими блукаючими вогниками, а побачили й дізналися все необхідне. По інших локаціях заповідника можна вільно пересуватися. Ще на території є невеличка дерев’яна фортеця, біля якої на початку серпня щорічно проходить фестиваль української середньовічної культури «ТуСтань!», дитячий майданчик, мотузковий парк, кав’ярня та сувенірна крамниця.

Гострий Камінь і Мала Скеля

Окрім головного масиву скель дуже рекомендуємо сходити до Гострого Каменю та Малої Скелі, десь за кілометр від фортеці. На вершину Гострого Каменя доведеться видиратися спеціальною системою корінців та камінців, але лізти вгору не особливо складно. Разом із нами на скелю вилізла ціла група панянок, увесь підйом вони страшно жалілися, але однаково здолати всі перешкоди. Раніше там розміщувався спостережний пункт. По дорозі до скель на вашому шляху буде джерело питної й смачної води та альтанка.

Музей Тустані та Хата в Глибокім

За територією фортеці розташовується музей Тустані, де можна побачити найцікавіші археологічні знахідки і макет фортеці, та Хату у Глибокім, яка є відреставрованою бойківською хатою, де діє етнографічна виставка «Непотріб? Історія Урича в предметах і зображеннях». Усі об’єкти входять у вартість єдиного квитка.

Тривалість огляду

Загалом відвідування всіх скель Тустані, музею та хати забере у вас декілька годин. Ще декілька додаткових годин може піти, якщо ви захочете від Гострого Каменя піднятися на вершину гори Цюхів Діл, де стоїть металева оглядова вежа.