Ірпінь – місто парків

Парк «Покровський» також відомий, як парк дерев’яних скульптур «Покровський» був відкритий у 2016 році та має загальну площу всього 2 га. Він хоч і маленький, але дуже насичений і гарний. Тут є декілька дитячих майданчиків, спортивний майданчик та велика кількість дерев’яних скульптур. Дехто навіть пише, що це найбільший парк дерев’яних скульптур в України.

Алея Героїв Приірпіння була відкрита 17 жовтня 2015 року на честь місцевих воїнів-героїв, котрі загинули під час Російсько-Української війни. Тут ви зможете прочитати коротку біографію полеглих героїв, побачити облаштовану територію та металеве дерево, яке понівечене кулями, снарядами й осколками мін, все одно стоїть і міцно тримає листочки. У ньому зображується сила та незламність духу українського народу.

Парк «Дубки» був відкритий у квітні 2015 після масштабної реконструкції. Фактично на базі дерев старого радянського парку 1970-х років створили новий парк, бо парком той залишався лише на папері.

На його території росте багато дерев, декоративних дерев, кущів та квітів, є спеціальна зона для тренування собак, зона для культурного дозвілля зі столиками, мангалами та літературна кав’ярня.

Ірпінський міський парк ім. В. Правика був створений ще в 1980-х роках, але зазнав повної реконструкції і відкрився заново 19 грудня 2014 року. Після оновлення парк став абсолютно новим місцем відпочинку, нині зі старим парком його пов’язує хіба що місцерозташування.

Парк названий на честь Володимира Правика, який під час аварії на ЧАЕС був начальником караулу пожежної частини. Також у парку є пам’ятник присвячений Правику.

Головний вхід прикрашають колони з годинником, за якими простягається центральна алея з квітковими клумбами, декоративними деревами, лавками, ліхтарями та силуетами людей, які підсвічуються вечорами, надаючи парку особливої атмосфери. Крім цього, тут є велодоріжки, дитячі майданчики, і часто проводяться розважальні та спортивні заходи для відвідувачів усіх вікових категорій.

Пам’ятник Володимиру Павловичу Правику (13 червня 1962 – 11 травня 1986) встановили в 1988 році. Під час аварії на ЧАЕС 26 квітня 1986 року молодий 23-х річний лейтенант Володимир Правик був начальником караулу пожежної частини, яка займалася охороною атомної станції. Саме його караул першим почав гасити пожежу на станції, працюючи без захисного спорядження Правик отримав смертельну дозу опромінення й через два тижні помер у лікарні.

Після аварії на ЧАЕС до Ірпеня евакуювали багато людей, включно з батьками Володимира Правика. Також велика кількість ірпінців брали участь у ліквідації наслідків аварії. Отже, пам’ятник стоїть тут не просто так.

Парк Дружби імені академіка Заріфи Алієвої був відкритий у 2011 році за ініціативою державної нафтової компанії Азербайджанської Республіки «SOCAR». На території парку є багато різноманітних зелених насаджень, декоративних дерев, кущів, квітів та дитячий майданчик зі скульптурами гномів.

Заріфа Азіз кизи Алієва (28 квітня 1923 – 15 квітня 1985) – азербайджанська лікарка, авторка нових методів лікування очних захворювань й низки наукових робіт, а також дружина третього Президента Азербайджана Гейдара Алієва. У 2004 році на місці майбутнього парку, коштом азербайджанської громади, на її честь встановили пам’ятник. Авторами роботи стали скульптор Гурбанов Сейфаддін Алі огли та архітектори В. Рак і Б. Піаніда.

У 2013 році в Києві відкрили парк імені Гейдара Алієва, де можна побачити багатоярусний фонтан, килим «Шейх Сафі» та Бакинську кріпосну стіну.

Парк «Незнайко» був відкритий 6 жовтня 2018 року після масштабної реконструкції. Раніше тут радував очі мазохістів жахливий радянський парк «Перемоги», а зараз це один із найкращих парків міста.

На території парку є спортивний і дитячі майданчики, альтанки, скульптури, велика відкрита сцена, ставок із фонтаном, мотузковий парк «Панда» та велика кумедна зелена птиця, яка лежить на спині. Ще він відрізняється від більшості пологих Ірпінських парків своїм ландшафтом.

Центральна площа та вулиця Шевченка були відкриті у вересні 2016 року після повної реконструкції. До оновлення це була звичайна «совкова» площа та вулиця, а після вони об’єдналися в одне ціле та стали важливим туристичним об’єктом міста. Наразі центральна площа Ірпеня є однією з найгарніших центральних площ нашої країни, які ми бачили.

Пам’ятник Тарасові Шевченку відкрили 24 серпня 2017 року на центральній площі міста. Його встановили коштом меценатів Володимира Співака і Володимира Карплюка (ексмер Ірпеня). Авторами роботи стали скульптори Борис Крилов та Олесь Сидорук. Пам’ятник розташовується навпроти Ірпінської міської ради, перед якою ще стоять бронзові бюсти, присвячені видатним діячам України.

Зазвичай Тараса Григоровича зображують у старшому віці й не часто можна побачити молодий образ видатного поета. Тут Тарас Шевченко молодий, сповнений мрій і надій та перебуває приблизно в тому віці, коли він створив «Кобзар». Хоча пам’ятник Шевченку можна побачити ледь не в кожному місті або селі нашої країни, далеко не в кожному з цих населених пунктів він бував особисто. Проте ми усе-таки намагаємося знайти якийсь зв’язок. В Ірпені Шевченко, звісно, побувати не міг, бо такого міста за його життя не існувало, однак про річку Ірпінь міг щось чути. Єдине, що тут проглядається певний символізм між молодим і натхненним Тарасом та молодим і чудовим містом, яке так само сповнене мрій та надій.

Це неймовірно гарний пам’ятник із великою кількістю деталей, адже, окрім Шевченка, тут ще присутні створені ним різні літературні образи. Гарним є все: і скульптура, і постамент, і навколишня територія. До того ж перед пам’ятником є сухий фонтан, що суттєво доповнює загальну картинку.

Ірпінський пам’ятник Тарасові Шевченку, на нашу думку, не просто один із найкращих пам’ятників Шевченкові, а взагалі один із найкращих пам’ятників України. Це не просто чоловік на постаменті, а складна скульптурна композиція з глибоким змістом.

Парк «Письменників» був відкритий 30 жовтня 2017 року. Його назвали на честь Будинку творчості письменників «Ірпінь», який є важливою історичною пам’яткою міста. У самому парку ви побачите дуже гарну природу та велику кількість тематичних скульптур.

Будинок письменників був заснований у 1936 році на колишній дачі київського підприємця Івана Чоколова, яку він збудував у 1905 році. Ця будівля розташовується в мальовничому місці і є важливою пам’яткою історії Ірпеня.

У різні часи там працювало багато видатних діячів культури: Андрій Малишко, Микола Бажан, Володимир Сосюра, Остап Вишня, Олександр Довженко, Павло Тичина, Олесь Гончар, Михайло Стельмах, Максим Рильський, Павло Загребельний та інші.

Ірпінська набережна була відкрита 19 серпня 2018 року за ініціативи тодішнього мера Володимира Карплюка. Набережна простягається вздовж річки Ірпінь від парку «Письменників» до Романівського мосту і з роками поступово розширюється. Початкова довжина складала близько 500 метрів, а зараз набережна сягає вже орієнтовно 3000 метрів.

На території набережної є багато різноманітних скульптур, кілька полів для ігрових видів спорту, боксерський ринг, скейтпарк та облаштований пляж. Також є дитячі майданчики та пірси для рибалок. Особливо виділяється міст, схожий на «Золоту Браму» Сан-Франциско.

Ірпінська набережна – це одне з найцікавіших місць Київщини, хоча часом її критикують за надмірний вплив на природний ландшафт, що радше стосується забудови поблизу річки, ніж самої набережної.

Парк «Центральний» відкрили 15 червня 2016 року. Раніше на його території розташовувався сосновий ліс, на базі якого й облаштували нове місце відпочинку. На момент відкриття це був найбільший парк Ірпеня.

На території парку, окрім сосен та стандартної паркової атрибутики, росте багато декоративних дерев, кущів і квітів. Є різноманітні скульптури, дитячий і спортивний майданчики та маленький ставок із фонтаном. Також через парк пролягають велодоріжки.

Особливо хочеться зазначити оленів 🦌, але не справжніх (якщо періодично не враховувати деяких відвідувачів), а металевих. У парку є досить незвичайна зона барбекю, де встановлені столики з лавками та мангалами у формі оленів. Виглядає це дуже прикольно, коли ти бачиш всіх цих рогатих благородних тварин серед дерев.

Загалом парк «Центральний» ми можемо сміливо назвати одним із найкращих парків міста та включити його до нашого особистого топ-3 разом із парком «Незнайко» й парком «Письменників».

Окрім вище перерахованих місць, ще можна побачити сквер Героїв Небесної Сотні, Сквер «Пушкінський», Сквер Миру, Сквер «Дитячий», Сквер імені Володимира Сидорука, Парк Героїв, Парк імені Михайла Стельмаха, але вони або дуже маленькі, або ж ще не реконструйовані.

Серед пам’ятників є ще радянські пам’ятники присвячені Другій Світовій війні та пам’ятник художнику Кричевському.

Серед релігійних споруд найстаршою є Свято-Троїцька церква 1911 року, яка стоїть біля парку «Незнайко», але особливо великої архітектурної цінності в неї немає.