Національний музей літератури України (Київ)

Національний музей літератури України був заснований 5 серпня 1981 та відкритий для відвідувачів 2 липня 1986 року. Він розміщується в будівлі на вулиці Богдана Хмельницького, 11, побудованій наприкінці XIX століття архітектором Олександром Шіле. Будівля має статус пам’ятки архітектури. Раніше з 1871 року там діяла Колегія Павла Ґалаґана – один із найкращих приватних навчальних закладів тих часів. Колегію створив відомий громадський діяч та меценат Григорій Ґалаґан і назвав її на честь свого померлого сина Павла.

Фонд музею налічує понад 85 тисяч експонатів. Серед них стародруки ХVІІ–ХVIII століття, прижиттєві видання творів Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша, Миколи Костомарова, Івана Франка, Михайла Драгоманова, рукописи Лесі Українки, Михайла Старицького, Павла Тичини, Максима Рильського, Василя Симоненка, особисті речі Панаса Мирного, Івана Нечуя-Левицького, Марка Вовчка, Григорія Косинки, Олеся Гончара, Івана Багряного, Уласа Самчука та інші різні цікаві експонати.

Одним із найгарніших та найголовніших місць музею є бібліотека Колегії Павла Ґалаґана, яка збереглася майже в первісному вигляді. Розміщена там експозиція розповідає історію колегії. У 1885–1886 роках у цій бібліотеці працював сам Іван Франко. Також у музеї є експозиція присвячена церкві Святого Павла, яка діяла там раніше. У травні 1886 року в цій церкві Іван Франко вінчався з Ольгою Хоружинською.