П’ятницька церква (м. Чернігів)

30.06.2020 24.06.2025 2019

П'ятницька церква (м. Чернігів)

  • 📋 Дата будівництва – кінець 12 – початок 13 століття
  • 📋 Архітектори – Петро Милоніг, Іван Зарудний, Петро Барановський
  • 📋 Вид пам’ятки – пам’ятка архітектури
  • 📋 Адреса – Чернігівська область, Чернігівський район, місто Чернігів, вулиця Гетьмана Полуботка, 3
  • 📋 Приналежність – Православна церква України

ℹ️ Історія та опис П’ятницької церкви

Заснування та архітектори давнини

П’ятницька церква була збудована наприкінці 12 – на початку 13 століття, на території ринку та названа на честь покровительці торгівлі Святої Параскеви П’ятниці. За однією з версій церкву звели на кошти місцевих купців. Є припущення, що її автором міг бути Петро Милоніг – перший відомий архітектор часів Київської Русі.

Перші відомі реставрації й перебудови

Перша згадка про реставраційні роботи датується 1670 роком. У 1690 році храм перебудували за проєктом архітектора Івана Зарудного, представника школи українського бароко. У 17–18 століттях П’ятницька церква була головною будівлею однойменного жіночого монастиря. У 1755 році храм реставрували та зробили нові прибудови. Унаслідок всіх реставрацій і перебудов церква збільшилася в розмірі та набула виразних рис козацького храму, через що, майбутні покоління почали вважати датою будівництва саме кінець 17 століття.

Дзвіниця Карташевського

У 1818–1820 роках за проєктом українського архітектора Антона Карташевського спорудили двоповерхову дзвіницю. У 1962 році (або 1963) її розібрали, бо радянська влада не побачила в ній культурної цінності.

Руйнування та порятунок Барановським

Під час Другої світової війни церква дуже сильно постраждала від німецьких бомбардувань (за однією з версій), вціліло дуже мало. У 1943 році постало питання про знесення залишків храму, але відомий російський реставратор Петро Барановський, який приїхав до Чернігова для оцінки злочинів окупаційної німецької влади, дослідив руїни та виявив, що насправді П’ятницька церква належить до доби Київської Русі, а не до 17 століття, як вважалося раніше і вона має велику архітектурну цінність.

Відновлення методом анастилозу

У 1944 році Барановський розробив проєкт реставрації храму в ймовірному первісному вигляді 12–13 ст. У 1944–1945 роках провели перші робити з укріплення та консервації вцілілих частин храму. До 1955 року проводилися дослідження та розрахункові роботи, а в 1955–1962 роках безпосередньо проходила реконструкція.

Під час реконструкції використовували метод анастилозу, коли при відновлені використовують оригінальні частини. Наприклад, шматок стіни, котрий відвалився намагаються поставити на те місце, де він був раніше. Це неймовірно складний метод, проте, він дає змогу максимально точно відтворити оригінальну будівлю.

Архітектурна цінність

Сьогодні П’ятницька церква дає змогу побачити приклад архітектури часів Київської Русі без численних перебудов та добудов, як в інших збережених храмів тієї доби. Вона має статус пам’ятки архітектури національного значення та є окрасою Чернігова.

Порівняльний приклад: Богородиця Пирогощої

Також у Києві ви можете побачити церкву Богородиці Пирогощі, яку також відбудували в гіпотетичному вигляді першої половини 12 століття.

📸 Світлини

Розташовується поруч:

  • Катерининська церква (м. Чернігів), пам'ятка архітектури

    Катерининська церква (м. Чернігів)

    Катерининська церква - це пам’ятка архітектури національного значення та один із символів Чернігова. Вона стоїть на пагорбі при в’їзді до міста та є фактично першим, що ви бачите. Храм збудували в 1715 році на замовлення братів Якова та Семена Лизогубів, на честь їхнього діда Якова Кіндратовича Лизогуба, який на чолі Чернігівського полку відіграв важливу роль у взяті турецької фортеці Азов у 1696 році. До речі, на

  • Спасо-Преображенський собор (м. Чернігів)

    Спасо-Преображенський собор (м. Чернігів)

    Спасо-Преображенський собор - один із двох найстаріших збережених храмів України. Він є ровесником Софійського собору, і достеменно невідомо, котрий із них добудували раніше. Уперше чернігівський собор згадується в літописі часів Київської Русі, де автор вказує, що на момент смерті його засновника князя Мстислава Володимировича в 1036 році собор був заввишки 4 метри та став усипальницею останнього.

  • Місцезнаходження:

    guest
    0 Коментарі
    oldest
    newest most voted
    Вбудовані Відгуки
    Переглянути всі коментарі