Військово-історичний комплекс «Скеля» (м. Коростень)

Військово-історичний комплекс «Скеля» (м. Коростень)

Військово-історичний комплекс «Скеля» створили у 2005 році в приміщенні запасного командного пункту штабу Південно-Західного фронту. Бункер був збудований у 1935–1937 роках і входив до складу фортифікаційних споруд Коростенського укріпрайону (КоУР). Бункер розташовується на території мальовничого парку «Древлянський» всередині великої гранітної скелі. Головною особливістю бункера є його

Древлянський парк

Парк «Древлянський» (м. Коростень)

Парк «Древлянський» – справжня перлина Коростеня та неймовірно гарне місце, яке вражає своєю красою. Древлянський парк лежить на обох скелястих берегах річки Уж та має загальну площу орієнтовно 8 га. Крім неповторної природи на території парку є альтанки, містки, фонтани, унікальний військовий музей «Скеля» та багато пам’ятників. Через зовнішню схожість його порівнюють зі знаменитим уманським

Скеля «Голова Чацького» (м. Житомир)

Скеля «Голова Чацького» (м. Житомир)

Скеля «Голова Чацького» – це одне з найпопулярніших місць серед туристів і містян та справжній символ Житомира. Цю скелю можна сміливо назвати справжнім дивом природи, бо її вершина схожа на людську голову. У 1967 році скеля отримала статус геологічної пам’ятки природи. Вона розташовується на березі річки Тетерів і є лише одним з елементів високих гранітних скель, які стоять з обох боків, утворюючи

Житомирська гребля (м. Житомир)

Житомирська гребля (м. Житомир)

Житомирська гребля збудована в першій половині 1960-х років для технічного водозабезпечення великих підприємств міста. Це водозливна гребля, яка переливає зайву воду по всій своїй довжині. Вона доволі масивна та має висоту понад 21 метр. Гребля розташовується на річці Тетерів у неймовірно мальовничому місці з високими гранітними скелями обабіч, поряд зі скелею «Голова Чацького».

Костел Воздвиження Святого Хреста (м. Фастів)

Костел Воздвиження Святого Хреста (м. Фастів)

Костел Воздвиження Святого Хреста був збудований у 1903-1911 роках у неоготичному стилі та має статус пам’ятки архітектури. Потреба в будівництві нового костелу в Фастові була викликана тим, що старий дерев’яний костел 1790-х років вже не міг вмістити всіх парафіян. Тому в 1903 його тодішній настоятель Станіслав Шептицький розпочинає будівництво сучасного костелу. Автором проекту став російський

Вагон-музей злуки УНР та ЗУНР (м. Фастів)

Вагон-музей злуки УНР та ЗУНР (м. Фастів)

Вагон-музей злуки УНР та ЗУНР був відкритий у 2001 році до Дня Незалежності України. Музей розташовується на території залізничної станції Фастів-1, навпроти Фастівського вокзалу. 1 грудня 1918 року на станції Фастів у штабному вагоні Головного Отамана УНР Симона Петлюри був підписаний передвступний договір про злуку між Українською Народною Республікою та Західноукраїнською Народною

Альтанка в парку Гагаріна, Шодуарівський парк

Шодуарівський парк (м. Житомир)

Шодуарівський парк був створений на початку XX століття. Він має загальну площу 36 гектарів та розташовується на березі мальовничої річки Тетерів, на крутому схилі. Заснував його відомий меценат тих часів барон Іван Максиміліанович де Шодуар, який жертвував значні кошти на розбудову та розвиток Житомира. У 1964 році парк отримав статус пам’ятки садово-паркового мистецтва. Раніше на території парку

Космічний корабель «Союз», Музей космонавтики Корольова

Музей космонавтики ім. С.П. Корольова (м. Житомир)

Музей космонавтики ім. С.П. Корольова був заснований у 1987 році та відкритий для відвідувачів у 1991 році в спеціально збудованій будівлі. Історія музею розпочалась 1 серпня 1970 року, коли в Житомирі відкрили меморіальний будинок-музей, присвячений життю Сергія Павловича Корольова, видатного українського вченого під керівництвом якого був запущений перший штучний супутник і здійснено перший

Лютеранська кірха та дзвіниця

Лютеранська кірха (м. Житомир)

Лютеранська кірха зведена в 1896 році у неоготичному стилі та виконана зі звичайної цегли. Ще на початку XIX століття німцями Житомира було створено релігійну громаду лютеранського віросповідання. Майже сто років вони не мали свого повноцінного приміщення, поки не була збудована кірха. Вона розташовується на вулиці Коцюбинського, 5 і має статус пам’ятки містобудування та архітектури.

комплексна пам’ятки природи, Буцький каньйон, «Радіонова» скеля

Буцький каньйон (смт Буки)

Буцький каньйон – це неймовірно гарне місце та справжнє диво природи України. Гранітні скелі каньйону були сформовані близько 2 мільярдів років тому в протерозойському еоні (геологічний відрізок історії Землі, який містить різні ери й періоди). Він розташовується на річці Гірський Тікич, на території смт Буки в Черкаської області. Протяжність Буцького каньйону приблизно 2.5 км, загальна площа 80 га. Пройти

Водоспад Вир у Буцькому каньйоні

Водоспад Вир та старий водяний млин (смт Буки)

Водоспад Вир та старий водяний млин розташовуються на території селища міського типу Буки в Маньківському районі Черкаської області. Водоспад має штучне походження та був утворений на річці Гірський Тікич у 1927-1929 роках після будівництва Буцької ГЕС. У нього каскадна форма, він доволі пологий і не високий із загальною висотою понад 2 м, але водночас має сильний потік води. Від водоспаду

Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка (Київ), Пам’ятка архітектури

Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка (Київ)

Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка створений у 1920 році. Спочатку театр працював у різних містах України, але в 1926 році його перевели до Києва. Починаючи з 1926 року й до нині він розміщується в колишній будівлі театру «Соловцов», який заснував російський актор та режисер театру Микола Миколайович Соловцов. Саму будівлю побудували в 1898 році. Автори роботи

Паротяг ГР-336, Київська дитяча залізниця

Сирецький парк та Київська дитяча залізниця (Київ)

Сирецький парк був створений у 1957 році та має загальну площу 23.64 га. Парк розміщується вздовж вулиці Парково-Сирецька. Не плутайте його із Сирецьким дендрологічним парком, бо це зовсім різні місця. До Сирецького парку прилягає Київська міська клінічна лікарня №9, тому тут зазвичай відпочиває багато пацієнтів лікарні. Але все ж таки найбільш популярний він серед дітей через те, що навколо нього а

Миколаївська церква (м. Васильків)

Миколаївська церква (м. Васильків)

Миколаївська церква була збудована в 1792 році. Гроші на будівництво храму дав протоієрей Іоанн Колосовський, який до цього 30 років прослужив корабельним священником, тому церкву назвали на честь покровителя моряків – Святого Миколая (Миколай Чудотворець). Крім моряків він також піклується про дітей, мандрівників, воїнів, допомагає бідним і приносить подарунки під подушку. Миколаївська церква

Пам’ятник Тарасу Шевченку (м. Васильків), Анатолій Гончар

Пам’ятник Тарасу Шевченку (м. Васильків)

Пам’ятник Тарасу Шевченку був відкритий 2 жовтня 1993 року біля Васильківської дитячої школи мистецтв. Виконаний пам’ятник із бронзи, автором роботи є український скульптор Анатолій Гончар. Видатний український поет Тарас Григорович Шевченко за життя бував декілька разів у Василькові. Ще він згадував Васильків у своїй поемі «Наймичка» та в повісті «Прогулянка з задоволенням і не без моралі».

Місце де розводять мальків на річці Бобриця

Каскад ставків на річці Бобриця (Київська область)

Каскад ставків на річці Бобриця налічує 7 великих ставків із загальною площею понад 300 гектарів. Ставки були створенні в радянські часи для рибного господарства. Річка Бобриця має протяжність 13.5 кілометрів та є правою притокою річки Ірпінь (162 км), яка зі свого боку є правою притокою Дніпра. Для того щоби пройти або проїхати вздовж усіх ставків вам доведеться подолати відстань понад 10

Свято-Михайлівська церква (м. Боярка)

Свято-Михайлівська церква (м. Боярка)

Свято-Михайлівська церква була збудована в 1898-1901 роках. Автор роботи – український архітектор Микола Миколайович Горденін. Церква має блакитно-синій колір із білим барельєфом і виконана з цегли та дерева. Доволі цікавим елементом храму є купол чорного кольору з хрестом на дерев’яній дзвіниці. Також біля церкви є старе церковне кладовище. У радянські часи Свято-Михайлівська церква не припиняла

Боярський дитячий притулок (м. Боярка), червона будівля з білим барельєфом

Боярський дитячий притулок (м. Боярка)

Боярський дитячий притулок заснований у 1911 році для дітей-сиріт загиблих залізничників. Він розміщувався в спеціально побудованій будівлі та функціонував з 1911 по 1921 рік. У листопаді-грудні 1918 року в цій будівлі діяв штаб полковника Армії УНР Євгена Коновальця, командира Корпусу Січових Стрільців, про що свідчить встановлена на його честь меморіальна дошка. У 1921–1937 роках в колишній будівлі