Антонієві печери та Іллінська церква є складовими частинами стародавнього Іллінського монастиря (раніше Богородичний монастир), створеного ще за часів Київської Русі. У 1051 чернець Антоній Печерський заснував величну Києво-Печерську лавру, все розпочалося з однієї печери, яку він вирив для себе бажаючи усамітнення, котра згодом переросла в справжній печерний монастир. Потім через напружені

Троїцький монастир заснований у другій половині 17 століття за ініціативою архієпископа Лазаря Барановича. Спорудження ансамблю монастиря розпочалося ще в 1677 році. Спочатку побудували Введенську трапезну церкву та декілька корпусів келій, потім Троїцький собор, келії та мур навколо монастиря, будинок архімандрита та дзвіницю. Більшість споруд виконані в стилі українського бароко та в наш час мають

Кумедні та казкові скульптури створили спеціально для кафе «Лісова казка» на території якого вони і стоять. У Києві є велика кількість добре оформлених кафе, ресторанів та готелів із гарними скульптурами й муралами комерційного характеру і зазвичай ми таке не додаємо на сайт, але ці скульптури привернули нашу увагу. Серед скульптур ми можемо побачити як знайомих казкових персонажів, так і дуже дивних й

Палац родини Терещенків збудували в 1910-1911 роках. Замовницею будівництва палацу була Надія Володимирівна Терещенко – вдова землевласника, цукрозаводчика та відомого мецената Федора Артемійовича Терещенка. У 1917 році, після Жовтневого перевороту, родина Терещенків вимушено емігрувала до Франції, після чого палац був повністю пограбований та зруйнований. У пошуках скарбів його

Вишгородська набережна проходить вздовж частини Київського водосховища, яке створили для роботи Київської ГЕС. У наш час це дуже популярне місце відпочинку серед вишгородців і жителів столиці, де часто проводять різноманітні розважальні та спортивні заходи. На самому початку набережної ви побачите скульптуру 1968 року, подібну до чайки, що вказує напрямок руху до ГЕС та ГАЕС. Між цими станціями й

Меморіальний комплекс «Пам’яті героїв Крут» присвячений битві під Крутами, що відбулася 29 січня 1918 року. Після численних невдалих спроб більшовицького перевороту на території України, 21 грудня 1917 року Радянська Росія розпочинає війну проти Української Народної Республіки. У січні 1918 року радянські війська під проводом Михайла Муравйова пішли в наступ на Київ, на шляху якого були Крути.

Куренівський парк створили в 1960-х роках унаслідок перепланування Куренівки після страшної техногенної катастрофи, відомої як Куренівська трагедія. Уранці 13 березня 1961 року в Бабиному яру прорвало дамбу, внаслідок чого сильний селевий потік понісся майбутньою вулицею Олени Теліги до Куренівки. Ця трагедія забрала велику кількість життів і зруйнувала сотні будинків. Причиною цієї катастрофи стала

Житомирський обласний краєзнавчий музей заснований у другій половині ХІХ століття, що робить його одним із найстаріших музеїв України. Історія музею розпочалася в жовтні 1865 року, коли вперше була експонована колекція гірських порід і мінералів волинського губернатора Михайла Черткова. Згодом до її розвитку долучилися інші колекціонери й завдячуючи зусиллям різних товариств, дослідників і

Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили» – це найбільше в Україні місце поховання жертв політичних репресій 1937–1941 років. За різними оцінками істориків там може бути поховано від 20 до 100 тисяч осіб. Наразі встановлено прізвища більш ніж 14 тисяч людей. 20 березня 1937 року було прийняте рішення про виділення земельної ділянки понад 5 га «для спецпотреб НКВС». Уся

Свято-Хрестовоздвиженський кафедральний собор був побудований у 1897–1900 роках за ініціативою протоієрея Олександра Селецького. Собор звели на місці старої дерев’яної церкви. Автор проєкту – архітектор Арнольд Карлович Енш, який до цього неодноразово створював різноманітні споруди на території Житомира. У 1930-х роках радянська влада закрила собор, але під час німецької окупації

Пам’ятник Героям Небесної Сотні був урочисто відкритий 23 серпня 2017 року напередодні Дня Незалежності України. Він встановлений перед будівлею Житомирської ОДА на майдані ім. С. П. Корольова. Цей пам’ятник присвячений героям української революції 2013-2014 років, котрі віддали своє життя в боротьбі зі злочинним проросійським режимом. Завдяки їм, ми отримали свій шанс здобути справжню

Ведмежий притулок «Біла Скеля», раніше відомий як Центр порятунку ведмедів «Надія», був відкритий у 2012 році. Цей притулок не є зоопарком або приватною виставкою ведмедів, це реабілітаційний центр, де врятованих тварин повертають до нормального життя. Усі мешканці притулку мають важке минуле, їх утримали в страшних умовах, їх били, калічили, погано годували і тримали в маленьких клітках, що ті ледь

Семінарійський костел Святого Йоана з Дуклі збудували в першій половині 19 століття у стилі бароко. Історія храму розпочалася в 1761 році, коли польський король Август III передав францисканцям землі під будівництво. Там у 1763 році вони заснували монастир і спорудили дерев’яний костел Святого Йоана з Дуклі, названий на честь канонізованого ченця францисканця з польського міста Дукля. У 1820 році той

Ірпінь – невеличке місто Київської області поруч із Києвом, назване на честь річки Ірпінь. Історія Ірпеня розпочинається з будівництва залізниці Київ-Ковель у 1899 році, тоді ж працівниками залізниці засновується перше поселення. У лютому 1900 року в газеті публікуються назви майбутніх станцій і там вперше згадується станція Ірпінь, у 1902 році згадується роз’їзд Ірпінь і саме цей рік беруть за дату заснування

Кафедральний костел Святої Софії побудували в 1737–1751 роках на місці старого дерев’яного костелу. Ініціатором спорудження нового храму став єпископ Ян Самуель Ожга, який потім переніс туди резиденцію київських єпископів. У 1768 році місто було захоплене та спалене російськими військами, через що костел зазнав сильної руйнації. У 1801 році його перебудували в стилі класицизму, раніше ж він мав риси бароко

У 1728 році аптекар Йоганн Гейтер відкрив на Подолі першу приватну аптеку в Києві. У 1751 році вдова Гейтера запросила для управління аптекою провізора Георга-Фрідріха Бунге, який невдовзі одружився з її дочкою Катериною і став новим власником аптеки. У 1792 році після смерті Георга керувати аптекою почав його син Андрій Бунге. У 1810 році собі в допомоги він запросив провізора Івана Тецнера, котрий у

Свято-Михайлівський кафедральний собор був збудований у 1856 році та є одним із перших мурованих православних храмів міста. Його спорудили за ініціативою та на кошти житомирського купця Михайла Федоровича Хаботіна, який витратив на це практично весь свій статок і постійно стикався зі спротивом з боку царської влади. На будівництво храму було витрачено неймовірно великі кошти, приблизно 37 тисяч

Старий водяний млин та гребля на річці Рось були збудовані в першій половині ХІХ століття на кошти родини Браницьких, рід яких володів Білою Церквою з 1770-х років. Також на греблі є маленький пішохідний місток, що сполучає обидва береги міста. Спочатку спорудили кам’яну греблю, вона невеличка за розміром, проте, розміщується в мальовничому місці на річці Рось, де ми на березі можемо побачити кам’яні