Церква Марії Магдалини збудована в 1843 році на кошти графині Олександри Браницької, дружини польського шляхтича Францишка-Ксаверія Браницького, який володів Білою Церквою з 1770-х років. Сама графиня померла в 1838 році й будівництво православного храму вже завершували її сини, котрі сповідували католицизм. Храм із високою прибудованою дзвіницею виконаний у стилі класицизму та має статус

Центральна площа та вулиця Шевченка були відкриті у вересні 2016 року після повної реконструкції. До реконструкції вулиця Шевченка була звичайною вулицею, де їздили автомобілі, а центральна площа була звичайним «совком». Після реконструкції вулиця стала пішохідною та фактично злилася з площею в одне ціле. Уся територія вулиці та площі повністю вкрита тротуарною плиткою, тут росте багато гарних

Парк «Незнайко» відкрили після реконструкції 6 жовтня 2018 року. Хоча ми й написали про реконструкцію, фактично на території парку «Перемоги», одного з найстаріших міських парків, створили абсолютно новий парк. Старий парк «Перемоги» одне з небагатьох місць, яке ми бачили власними очима до реконструкції і це був радянський жах із танком Т-34, котрий летить на крилах ночі. Парк «Незнайко»

Ірпінська набережна була відкрита 19 серпня 2018 року. Ірпінська набережна простягається вздовж річки Ірпінь від парку «Письменників» до Романівського мосту, але це поки що, бо вона як безмежний всесвіт, який постійно та невпинно розширюється. Спочатку набережна пролягала від вулиці Стельмаха до залізничного мосту, що складало орієнтовно 500 метрів. У 2019 році

Пам’ятник Героям Небесної Сотні був встановлений у 2016 році на території парку Слави в місті Біла Церква. Автором роботи став білоцерківський скульптор Олександр Виговський, котрий був активним учасником Революції гідності. Скульптура присвячена загиблим героям української революції 2013-2014 років, яких заведено називати «Небесна сотня». Вона доволі незвичайна, але добре передає образи її

Спасо-Преображенський кафедральний собор збудували в 1833-1839 роках на кошти графині Олександри Браницької. Вона була дружиною польського шляхтича Францишка-Ксаверія Браницького, який володів Білою Церквою з 1770-х років. Храм спорудили в стилі класицизму за образом одеського Спасо-Преображенського кафедрального собору. У 1838 році графиня померла й ще не добудований собор

Костел святого Івана Хрестителя збудували в 1812-1816 роках на кошти польського шляхтича Францишка-Ксаверія Браницького, який володів містом із 1770-х років. Костел виконаний у стилі класицизму та має дуже виразні колони (коринфський архітектурний ордер), котрими раніше прикрашали храми Стародавньої Греції. Автор роботи – італійський архітектор Доменіко Ботані, але це є лише припущенням.

Національний музей Тараса Шевченка відкрили для відвідувачів 24 квітня 1949 року. Рішення про створення головного Шевченківського музею країни було прийнято 27 березня 1945 року через об’єднання Центрального державного музею Т. Г. Шевченка та Галереї картин Шевченка. Потім колекцію музею доповнили експонати з інших музеїв та приватних колекцій. Наразі фонд музею Тараса Шевченка налічує

Будинок письменників «Роліт» (кооператив робітників літератури) був збудований у дві черги в 1931–1939 роках. У цьому будинку проживала величезна кількість видатних діячів літератури радянських часів. Перший корпус збудували в 1931–1934 роках за проєктом архітекторів Василя Кричевського та Петра Костирка в конструктивістському стилі. Ця будівля розташовується вздовж вулиці Михайла

Синагога Бродського була збудована в 1897–1898 роках у неомавританському стилі. Синагогу звели коштом, а також за ініціативою відомого українського цукрозаводчика та мецената єврейського походження Лазаря Ізраїльовича Бродського, який жертвував чималі кошти на благодійність і розбудову Києва. Автор роботи – київський архітектор німецького походження Георгій Шлейфер. Синагога пропрацювала зовсім

Музей історії Михайлівського Золотоверхого монастиря був створений у 1998 році. Він розміщується в дзвіниці та прилеглому корпусі Михайлівського Золотоверхого монастиря, який у 1108 році заклав Великий князь Київський Святополк Ізяславич. У музеї ви зможете дізнатися про більше ніж 900-літню історію монастиря, від часів його створення до повної руйнації та відновлення. Здебільшого музей присвячений історії

Церква Різдва Богородиці була збудована в 1841 році на гроші поміщика Михаіла Корженєвського. Однобанний храм виконаний із цегли в стилі класицизму. Через свої чотири великі колони та прямокутні форми церква сильно схожа на традиційні храми Стародавньої Греції та Риму, звідки бере свої корені класицизм. Але ближче все ж таки церква саме до храмів Стародавнього Риму, через свій архітектурний

Парк КПІ заклали в 1899-1901 роках. Створення парку передбачалося проєктом архітектора Ієроніма Кітнера, за яким збудували комплекс будівель Київського політехнічного інституту. За тих часів майбутня територія парку була колишнім військовим полем без жодного дерева, тому вони висаджувалися з нуля. У 1899 році керівництво університету замовило саджанці, а в 1900 році під керівництвом агронома Петра

Арт-простір «Вежа КПІ» відкрили 17 квітня 2014 року. Вежа виконує функцію галереї, де молоді та талановиті студенти КПІ експонують свої картини і фотографії. В інших приміщеннях арт-простору проходять різноманітні фестивалі, благодійні заходи, лекції, кінопокази, музичні та літературні вечори. Однією з головних особливостей вежі є те, що ви маєте змогу піднятися вгору, звідки відкривається

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» – один із найбільших та найкращих університетів України, який завжди за версіями різних рейтингів знаходиться в топі. Рішення про заснування Політехнічного інституту прийняли 25 листопада 1886 року. Необхідність у новому технічному закладі була спричинена гострою недостачею інженерів через зростання

Ботанічний сад Національного університету біоресурсів і природокористування України заснували в 1928 році. Його створили для науково-навчальних цілей із дослідження та розв’язання проблем акліматизації, збереження, розмноження та селекції в спеціально створених умовах рідкісних і типових видів рослин. На території ботанічного саду зростає велика кількість видів рослин, понад 3500

Голосіївський парк імені Максима Рильського був заснований у 1957 році та має загальну площу 140.9 га. Його заклали в частині Голосіївського лісу, який нині входить до складу Національного природного парку «Голосіївський». Національний парк створили в 2007 році та значно розширили в 2014 році з 4525.52 га до 10988.14 га. До складу парку входять різні відокремлені частини з Голосіївського,

Водонапірну вежу збудували в 1895-1898 роках. У XIX столітті Житомир був одним із найбільших міст України, але водночас не мав централізованої системи водопостачання. Уперше про будівництво водопроводу та каналізації заговорили ще у 1860-х роках, проте, остаточний проєкт будівництва ухвалили лише наприкінці квітня 1894 року. 27 грудня 1898 року водонапірну вежу ввели в експлуатацію. Вона