Ірпінська набережна

Ірпінська набережна (м. Ірпінь)

Ірпінську набережну створили у 2018 році. Наразі набережна є багатофункціональним місцем, де напрочуд гармонійно співіснують боксери, діти, рибалки, велосипедисти, любителі шашликів та гігантських предметів. Це одна з найкращих туристичних локацій Київщини, головною окрасою якої беззаперечно є річка Ірпінь. Набережна постійно активно розбудовується, тому щоразу дивуєшся кількості новинок, яких не було минулого разу.

Національний музей Тараса Шевченка (Київ)

Національний музей Тараса Шевченка (Київ)

Національний музей Тараса Шевченка відкрили для відвідувачів 24 квітня 1949 року. Рішення про створення головного Шевченківського музею країни було прийнято 27 березня 1945 року через об’єднання Центрального державного музею Т. Г. Шевченка та Галереї картин Шевченка. Потім колекцію музею доповнили експонати з інших музеїв та приватних колекцій. Наразі фонд музею Тараса Шевченка налічує

Будинок письменників «Роліт» (Київ)

Будинок письменників «Роліт» (Київ)

Будинок письменників «Роліт» (кооператив робітників літератури) був збудований у дві черги в 1931–1939 роках. У цьому будинку проживала величезна кількість видатних діячів літератури радянських часів. Перший корпус збудували в 1931–1934 роках за проєктом архітекторів Василя Кричевського та Петра Костирка в конструктивістському стилі. Ця будівля розташовується вздовж вулиці Михайла

Синагога Бродського (Київ), Пам’ятка архітектури

Синагога Бродського (Київ)

Синагога Бродського була збудована в 1897–1898 роках у неомавританському стилі. Синагогу звели коштом, а також за ініціативою відомого українського цукрозаводчика та мецената єврейського походження Лазаря Ізраїльовича Бродського, який жертвував чималі кошти на благодійність і розбудову Києва. Автор роботи – київський архітектор німецького походження Георгій Шлейфер. Синагога пропрацювала зовсім

Музей історії та дзвіниця Михайлівського Золотоверхого монастиря (Київ)

Музей історії та дзвіниця Михайлівського Золотоверхого монастиря (Київ)

Музей історії Михайлівського Золотоверхого монастиря був створений у 1998 році. Він розміщується в дзвіниці та прилеглому корпусі Михайлівського Золотоверхого монастиря, який у 1108 році заклав Великий князь Київський Святополк Ізяславич. У музеї ви зможете дізнатися про більше ніж 900-літню історію монастиря, від часів його створення до повної руйнації та відновлення. Здебільшого музей присвячений історії

Церква Різдва Богородиці (с. Кодня), Пам’ятка архітектури

Церква Різдва Богородиці (с. Кодня)

Церква Різдва Богородиці була збудована в 1841 році на гроші поміщика Михаіла Корженєвського. Однобанний храм виконаний із цегли в стилі класицизму. Через свої чотири великі колони та прямокутні форми церква сильно схожа на традиційні храми Стародавньої Греції та Риму, звідки бере свої корені класицизм. Але ближче все ж таки церква саме до храмів Стародавнього Риму, через свій архітектурний

Золота осінь в парку КПІ

Парк КПІ (Київ)

Парк КПІ заклали в 1899-1901 роках. Створення парку передбачалося проєктом архітектора Ієроніма Кітнера, за яким збудували комплекс будівель Київського політехнічного інституту. За тих часів майбутня територія парку була колишнім військовим полем без жодного дерева, тому вони висаджувалися з нуля. У 1899 році керівництво університету замовило саджанці, а в 1900 році під керівництвом агронома Петра

Арт-простір «Вежа КПІ» (Київ)

Арт-простір «Вежа КПІ» (Київ)

Арт-простір «Вежа КПІ» відкрили 17 квітня 2014 року. Вежа виконує функцію галереї, де молоді та талановиті студенти КПІ експонують свої картини і фотографії. В інших приміщеннях арт-простору проходять різноманітні фестивалі, благодійні заходи, лекції, кінопокази, музичні та літературні вечори. Однією з головних особливостей вежі є те, що ви маєте змогу піднятися вгору, звідки відкривається

НТУУ КПІ імені Ігоря Сікорського, осінь, пам’ятка архітектури

Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського (Київ)

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» – один із найбільших та найкращих університетів України, який завжди за версіями різних рейтингів знаходиться в топі. Рішення про заснування Політехнічного інституту прийняли 25 листопада 1886 року. Необхідність у новому технічному закладі була спричинена гострою недостачею інженерів через зростання

Ботанічний сад Національного університету біоресурсів і природокористування України

Ботанічний сад НУБіП України (Київ)

Ботанічний сад Національного університету біоресурсів і природокористування України заснували в 1928 році. Його створили для науково-навчальних цілей із дослідження та розв’язання проблем акліматизації, збереження, розмноження та селекції в спеціально створених умовах рідкісних і типових видів рослин. На території ботанічного саду зростає велика кількість видів рослин, понад 3500

Голосіївський парк імені Максима Рильського (Київ)

Голосіївський парк імені Максима Рильського (Київ)

Голосіївський парк імені Максима Рильського був закладений у 1957 році на базі старого Голосіївського лісу. Це один із найбільших парків Києва. Головною родзинкою парку є чотири ставки та річка Горіхуватка, що протікає через увесь парк. Його ландшафт доволі крутий, тут багато схилів із відчутним перепадом висот, а переважну площу займає ліс. У 1964 році парку присвоїли ім’я поета Максима Рильського, який мешкав навпроти парку.

Водонапірна башта (м. Житомир)

Водонапірна башта (м. Житомир)

Водонапірну вежу збудували в 1895-1898 роках. У XIX столітті Житомир був одним із найбільших міст України, але водночас не мав централізованої системи водопостачання. Уперше про будівництво водопроводу та каналізації заговорили ще у 1860-х роках, проте, остаточний проєкт будівництва ухвалили лише наприкінці квітня 1894 року. 27 грудня 1898 року водонапірну вежу ввели в експлуатацію. Вона

Військово-історичний комплекс «Скеля» (м. Коростень)

Військово-історичний комплекс «Скеля» (м. Коростень)

Військово-історичний комплекс «Скеля» створили у 2005 році в приміщенні запасного командного пункту штабу Південно-Західного фронту. Бункер був збудований у 1935–1937 роках і входив до складу фортифікаційних споруд Коростенського укріпрайону (КоУР). Бункер розташовується на території мальовничого парку «Древлянський» всередині великої гранітної скелі. Головною особливістю бункера є його

Древлянський парк

Парк «Древлянський» (м. Коростень)

Парк «Древлянський» – справжня перлина Коростеня та неймовірно гарне місце, яке вражає своєю красою. Древлянський парк лежить на обох скелястих берегах річки Уж та має загальну площу орієнтовно 8 га. Крім неповторної природи на території парку є альтанки, містки, фонтани, унікальний військовий музей «Скеля» та багато пам’ятників. Через зовнішню схожість його порівнюють зі знаменитим уманським

Скеля «Голова Чацького» (м. Житомир)

Скеля «Голова Чацького» (м. Житомир)

Скеля «Голова Чацького» – це одне з найпопулярніших місць серед туристів і містян та справжній символ Житомира. Цю скелю можна сміливо назвати справжнім дивом природи, бо її вершина схожа на людську голову. У 1967 році скеля отримала статус геологічної пам’ятки природи. Вона розташовується на березі річки Тетерів і є лише одним з елементів високих гранітних скель, які стоять з обох боків, утворюючи

Житомирська гребля (м. Житомир)

Житомирська гребля (м. Житомир)

Житомирська гребля збудована в першій половині 1960-х років для технічного водозабезпечення великих підприємств міста. Це водозливна гребля, яка переливає зайву воду по всій своїй довжині. Вона доволі масивна та має висоту понад 21 метр. Гребля розташовується на річці Тетерів у неймовірно мальовничому місці з високими гранітними скелями обабіч, поряд зі скелею «Голова Чацького».

Костел Воздвиження Святого Хреста (м. Фастів)

Костел Воздвиження Святого Хреста (м. Фастів)

Костел Воздвиження Святого Хреста був збудований у 1903-1911 роках у неоготичному стилі та має статус пам’ятки архітектури. Потреба в будівництві нового костелу в Фастові була викликана тим, що старий дерев’яний костел 1790-х років вже не міг вмістити всіх парафіян. Тому в 1903 його тодішній настоятель Станіслав Шептицький розпочинає будівництво сучасного костелу. Автором проекту став російський

Вагон-музей злуки УНР та ЗУНР (м. Фастів)

Вагон-музей злуки УНР та ЗУНР (м. Фастів)

Вагон-музей злуки УНР та ЗУНР був відкритий у 2001 році до Дня Незалежності України. Музей розташовується на території залізничної станції Фастів-1, навпроти Фастівського вокзалу. 1 грудня 1918 року на станції Фастів у штабному вагоні Головного Отамана УНР Симона Петлюри був підписаний передвступний договір про злуку між Українською Народною Республікою та Західноукраїнською Народною